Що варто знати про розлади харчової поведінки у дітей та підлітків.

Ти їси забагато! Ти їси замало! Схудни! Погладшай!

Значна частина дітей, які часто чують про свою «неідеальність» згодом живуть з заниженою самооцінкою та у вічних потугах створити досконалу картинку для зовнішнього світу.

Згодом, коли така дитина намагається начебто вдосконалити свої «недоліки» – з’являються кардинально інші тези: «Як можна морити себе голодом?», «Тобто, спеціально викликає в себе блювоту?»,  «Нормальна людина не може стільки з’їсти?!». Це викликає ще більше почуття сорому та провини.

А розлад харчової поведінки, тим часом лише розвивається. А з ним й ціла низка інших, не менш складних психічних захворювань.

До найрозповсюдженіших розладів харчової поведінки належать: нервова анорексія, нервова булімія та розлад харчової поведінки з приступами переїдання.

Серед усіх розладів харчової поведінки найвищі ризики для життя припадають на нервову анорексію.

На що батькам варто звернути увагу або «червоні прапорці» розладів харчової поведінки:

• дотримання дієти або обмежувальні харчові звички;
• бажання їсти на самоті;
• викидання їжі;
• пропускання прийомів їжі;
• раптова поява виснажливих та частих фізичних навантажень (біг, ходьба та інші);
• регулярні зважування та вимірювання параметрів, надмірна «зацикленість» на формі тіла;
• відвідування вбиральні одразу після прийому їжі;
• зміни в настрої та поведінці (наприклад, надмірна дратівливість, соціальне дистанціювання, пригнічений настрій).

Фактори ризику та чинники, що сприяють розвитку розладів харчової поведінки.

Причини розладів харчової поведінки багатофакторні та включають комбінацію біологічних, психологічних, соціокультурних факторів.

Біологічні фактори:

• пубертатні зміни;
• генетична схильність;
• активний ріст.

Психологічні фактори :

• занижена самооцінка;
• перфекціонізм;
• підвищена тривожність.

Сімейні фактори:

• складні сімейні події;
• проблеми у стосунках в сім’ї;
• дотримання дієт одного із членів сім’ї;
• завищені вимоги й очікування з боку батьків.

Соціокультурні фактори:

• нереалістичні стандарти краси.

Пам’ятайте, ваші діти не обирають мати розлад харчової поведінки. Втім, вони потребують вашої підтримки та допомоги.