Сказ: чому після укусу тварини не можна втрачати жодної години

Сказ — особливо небезпечне вірусне захворювання, спільне для людей і теплокровних тварин. Всупереч розвитку сучасної медицини, після появи клінічних симптомів хвороба практично завжди закінчується летально. Водночас сказ належить до інфекцій, розвитку яких можна повністю запобігти за умови своєчасного проведення постконтактної профілактики. Саме тому обізнаність населення щодо алгоритму дій після укусу або ослинення твариною має вирішальне значення.

❗Збудником захворювання є вірус сказу, який уражає центральну нервову систему. Основним джерелом інфекції залишаються дикі м’ясоїдні тварини, насамперед лисиці, вовки та єнотоподібні собаки. Разом із тим зараження людини найчастіше відбувається після контакту з домашніми собаками або котами, якщо вони не були вакциновані чи мали контакт із хворими дикими тваринами. Особливу увагу слід приділяти кажанам, які також можуть бути носіями вірусу.

👉Передача інфекції відбувається під час укусу, подряпини або потрапляння слини інфікованої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Вірус не передається через повітря, воду або харчові продукти. Після проникнення в організм він поширюється нервовими волокнами до головного мозку, де спричиняє незворотні ураження нервової системи.

Тривалість інкубаційного періоду може коливатися від кількох тижнів до кількох місяців. На початкових етапах захворювання з’являються слабкість, підвищення температури тіла, головний біль, відчуття поколювання, свербежу або болю в ділянці вже загоєної рани. Надалі розвиваються тривожність, психомоторне збудження, болісні спазми м’язів горла, утруднення ковтання, гідрофобія, судоми, паралічі та кома. Після появи цих симптомів ефективного лікування практично не існує.

Саме тому найважливішим етапом є перша допомога після контакту з твариною. Необхідно негайно промити рану великою кількістю проточної води з милом протягом щонайменше 10–15 хвилин, після чого обробити краї рани антисептичним засобом. Такі дії дозволяють значно зменшити кількість вірусу в місці проникнення. Після цього слід без зволікань звернутися до найближчого закладу охорони здоров’я, де лікар визначить необхідність проведення антирабічної профілактики.

👩‍🔬За медичними показаннями призначається курс антирабічної вакцинації, а при високому ризику інфікування — додатково вводиться антирабічний імуноглобулін. Надзвичайно важливо розпочати профілактику якомога раніше та повністю завершити призначений курс щеплень. Самовільне припинення вакцинації або порушення графіка введення препаратів значно знижує ефективність захисту.

👉Профілактика сказу базується на принципі «Єдине здоров’я», який передбачає взаємодію медичної та ветеринарної служб. Вона включає обов’язкову вакцинацію домашніх собак і котів, епізоотичний нагляд серед диких тварин, проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних, контроль чисельності безпритульних тварин та постійну санітарно-просвітницьку роботу серед населення.

Будь-який укус чи ослинення твариною потребує професійної медичної оцінки. Не слід чекати появи симптомів або самостійно розв’язувати питання щодо необхідності вакцинації. Своєчасне звернення за медичною допомогою, виконання рекомендацій лікаря та відповідальне ставлення до вакцинації домашніх тварин є найефективнішими заходами профілактики сказу. У боротьбі з цією інфекцією саме перші години після контакту можуть стати вирішальними для збереження життя.