Сучасна дезінфекція: що варто залишити в минулому?

🏥Дезінфекція в закладах охорони здоров’я — це не процес «обробки всього навколо», а система заходів, заснована на оцінці ризиків та принципах доказової медицини. Проте, деякі застарілі практики досі використовуються, хоча їхня ефективність не підтверджена.

Розглянемо найпоширеніші міфи, з якими настав час попрощатися.

🟠Міф №1. Дезінфекція персоналу та одягу через розпилення або спеціальні «рамки».

Пандемія COVID-19 залишила після себе практику дезінфекційних тунелів та розпилення дезінфекційних розчинів на одяг. Сьогодні доведено, що такі заходи не мають клінічної ефективності та не впливають на ризик передачі інфекцій. Натомість вони можуть спричиняти подразнення дихальних шляхів, слизових оболонок та алергічні реакції.

🟢Що працює? Належне використання засобів індивідуального захисту та гігієна рук.

🟠Міф №2. Спочатку дезінфекція, потім очищення.

Існує помилкове переконання, що достатньо нанести дезінфекційний засіб на забруднену поверхню. Насправді органічні забруднення — кров, слиз, білкові залишки та біоплівки — значно знижують ефективність дезінфектантів.

🟢Що працює? У більшості випадків спочатку проводиться ретельне очищення поверхні, а вже потім дезінфекція. Саме видалення забруднень створює умови для ефективного знезараження.

Виняток становлять окремі клінічні ситуації та особливо небезпечні інфекції, де алгоритми можуть передбачати іншу послідовність дій (наприклад, гарячка Ебола).

🟠Міф №3. Чим більше дезінфекції — тим безпечніше.

Обробка стін, стель і всіх поверхонь високими концентраціями деззасобів не гарантує більшої безпеки. Сучасний інфекційний контроль базується на ризикоорієнтованому підході.

🟢Що працює? Регулярна обробка поверхонь частого контакту: дверних ручок, вимикачів, робочих поверхонь, поручнів, елементів медичного обладнання тощо.

Надмірне та необґрунтоване використання дезінфектантів не лише збільшує витрати, а й може сприяти формуванню стійкості мікроорганізмів до їхньої дії.

🟠Міф №4. Дезінфекція повітря шляхом розпилення хімічних речовин.

У деяких закладах досі практикується розпилення дезінфекційних засобів у приміщеннях у присутності людей.

🟢Що працює? Забезпечення належної вентиляції приміщень та використання спеціалізованих технологій знезараження повітря, таких як екрановані бактерицидні ультрафіолетові опромінювачі та системи фільтрації повітря. Такі методи мають доведену ефективність і застосовуються відповідно до вимог безпеки. Розпилення дезінфекційних засобів у присутності людей не належить до рекомендованих заходів інфекційного контролю.

🟠Міф №5. Один засіб підходить для всього.

Універсального дезінфектанта не існує. Різні поверхні та види забруднень потребують різних підходів і різних дезінфекційних засобів.

🟢Що працює? Вибір засобу залежно від його призначення:

• ензимні засоби — для ефективного очищення інструментарію та поверхонь від органічних забруднень (рекомендовано при генеральних прибираннях);
• лужні засоби — для видалення органіки;
• кислотні засоби — для боротьби з мінеральними відкладеннями та іржею.

Сучасний інфекційний контроль — це не про запах хлору, максимальні концентрації дезрозчинів чи тотальну обробку всього навколо. Це про розуміння механізмів передачі інфекцій, оцінку ризиків та застосування доказових методів профілактики.

Ефективність нашої роботи вимірюється не літрами використаних дезінфекційних засобів і не кількістю проведених генеральних прибирань. Вона визначається точністю виконання алгоритмів, правильним вибором засобів та послідовністю дій.

Відмова від застарілих практик на користь сучасних, науково обґрунтованих підходів — це важливий крок у профілактиці інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги та попередженням поширеності антимікробної резистентності.

🛡️Безпека пацієнта починається не з дезінфектанта, а з правильного рішення щодо його застосування.

Працюємо безпечно заради здоров’я кожного!