Сибірка – пам’ятаємо про небезпеку

⚠️Сибірка (антракс) — це надзвичайно небезпечне зооантропонозне захворювання, що вражає всі види сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, людей та спричинене бактерією Bacillus anthracis. Збудник належить до числа мікробів, які для свого довготривалого виживання при певних умовах утворюють спорову форму та знаходячись в ґрунті декілька десятків років можуть зберігати патогенність (здатність викликати захворювання). В історичних відомостях сибірка часто фігурує під назвою «священний вогонь», «перський вогонь».

Сибірська виразка була відома ще з часів Гіппократа. Реєструється ця хвороба на всіх континентах, окрім півночі Америки й нечисленних острівних країн. Ситуація у світі залишається стабільно контрольованою, проте хвороба продовжує періодично нагадувати про себе через природні вогнища та порушення ветеринарних норм.

ℹ️Останні гучні поодинокі випадки в Україні реєстрували в Київській (2022) та Одеській (2020) областях. В Донецькій області спалах сибірки було зареєстровано в 1997 році в Волноваському районі – 34 захворілих. Проте, ризик виникнення захворювання серед людей і тварин існує у зв’язку з наявністю на території України, в т.ч. і Донецької області, значної кількості небезпечних об’єктів: худобомогильників та біотермічних ям для утилізації загиблих тварин.

Небезпечними осередками сибірки є старі забуті поховання загиблих від сибірки тварин, звідки спори можуть виноситися на поверхню ґрунту під час весняного паводка та сильних дощів, будівельних та інших земляних робіт у місцях давніх поховань тварин. Зараження тварин цією хворобою відбувається при вживанні трави, забрудненої спорами, при ковтанні зараженого ґрунту, під час пиття води з відкритих водойм, забруднених спорами. Також передача збудника може здійснюватися від хворих тварин до здорових через укуси ґедзів, мух-жигалок, комарів. Хвора тварина виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров’янистими виділеннями. У загиблої тварини зараженими залишаються всі органи та тканини, в тому числі шкура, вовна, роги, кості, копита, кров.

Вхідними воротами для збудника є пошкоджена шкіра, слизові оболонки шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів людини.

Основними шляхами зараження людей збудником сибірки є:

• контакт із ґрунтом, зараженим спорами сибірки, при проведенні агротехнічних, гідромеліоративних та інших земельних робіт;
• порушення правил особистої гігієни при догляді за хворими тваринами, забій тварин без ветеринарного огляду;
• знімання шкури, поховання загиблих тварин без дотримання ветеринарно-санітарних правил;
• контакт з придбаними м’ясом та м’ясопродуктами, хутром без відповідного лабораторного дослідження.

⌛Інкубаційний період (період з моменту зараження і до появи перших клінічних ознак захворювання) складає від 2 до 14 днів. При шкіряній формі захворювання може проявлятися у вигляді карбункулу (запалення глибоких шарів шкіри, яке починається з появи сверблячої цятки, що нагадує укус комахи, потім стає червоним з зонами некрозу, з набряком підлеглих тканин і збільшенням лімфатичних вузлів). Найчастіше розташовується на пальцях, долонях, передпліччях. Рідше зустрічається септична форма захворювання, яка супроводжується загальним виснаженням організму, тахікардією, головним болем, слабкістю, ломотою в м’язах, попереку, болем у животі, лихоманкою. Інкубаційний період при цій формі може скоротитися до декількох годин. Також можливий розвиток легеневої та кишкової форми, які, за відсутності необхідного лікування, частіше завершуються смертю хворого. Від хворої людини до здорової сибірка не передається. Але відомі поодинокі випадки зараження при шкірній формі від людини до людини, коли виділення з уражень шкіри ставали джерелом інфікування.

Профілактика захворювання:

• купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де контролюється якість продуктів;
• працівники, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм;
• забій домашньої худоби проводьте лише з дозволу ветеринарних працівників;
• своєчасно проводьте профілактичні щеплення домашніх тварин проти сибірки, не випасайте тварин в місцях, де раніше були розміщені худобомогильники.

👨‍⚕️Терміново звертайтесь за медичною допомогою в разі прямого контакту з твариною, у якої підтверджено діагноз «сибірка» та при наявності перших ознак захворювання!!!