Сибірська виразка – як не захворіти !!!

Сибірська виразка була відома ще з часів Гіппократа. Реєструється ця хвороба на всіх континентах, окрім півночі Америки й нечисленних острівних країн. У світі періодично виникають спалахи сибірки. На території Україні спалах цієї хвороби було зареєстровано в Одеській області у 2018 році.

А ось в попередні роки випадки сибірки реєструвались: 2003 рік, Харківська область – 1 випадок, 2004 рік, Чернівецька область – 3 випадки, 2008 рік, Миколаївська область – 1 випадок, 2012 рік, Черкаська область – 1 випадок. У 2024 році випадків захворювання на сибірську виразку не реєструвалось.

В Донецькій області спалах сибірки було зареєстровано в 1997 році в Волноваському районі – 34 захворілих. Проте, ризик виникнення сибірки серед людей і тварин існує у зв’язку з наявністю на території України, в т.ч. і Донецької області, значної кількості небезпечних об’єктів: худобомогильників та біотермічних ям для утилізації загиблих тварин. Недарма місця поховання трупів тварин, які загинули від сибірки, називають «проклятими полями».

За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ» в Україні понад 13,5 тисяч потенційно неблагополучних пунктів по сибірці. Наразі, через активні бойові дії в країні при руйнації цих об’єктів можуть виникнути вогнища сибірської виразки. Також збудник сибірки є потенційним агентом біологічної зброї.

Сибірська виразка (сибірка) – небезпечне зооантропонозне захворювання тварин і людей. Джерелом інфекції є тварини, найчастіше – велика рогата худоба, вівці, коні, віслюки, рідше – олені, свині. Кішки, собаки, дикі хижі тварини хворіють рідко.

Збудником сибірки є бацила Bacillus anthracis, яка в навколишньому середовищі, потрапивши в ґрунт, за сприятливих умов здатна утворювати спори та забруднювати довкілля. Спора дуже стійка у воді, харчових продуктах, а в ґрунті живе до 70 і більше років. Заражений спорами сибірки ґрунт залишається резервуаром збудника інфекції для тварин або людини. В місцях поховання тварин спори можуть вимиватися на поверхню опадами, зсувом ґрунту. Зараження тварин сибіркою відбувається при вживанні трави, забрудненої спорами, при ковтанні зараженого ґрунту, під час пиття води з відкритих водойм, забруднених спорами сибірки. Також передача збудника може здійснюватися від хворих тварин до здорових через укуси ґедзів, мух-жигалок, комарів. Хвора тварина виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров’янистими виділеннями. У загиблої тварини зараженими залишаються всі органи й тканини, в тому числі шкура, вовна, роги, кості, копита, кров.

Основним джерелом збудника сибірської виразки для людини є хворі та загиблі від сибірки сільськогосподарські тварини. Зараження людини відбувається внаслідок проникнення збудника через пошкоджену шкіру тіла (дрібні порізи, подряпини), слизові оболонки при догляді за хворими тваринами, розтині трупів, знятті шкіри, розробці туш хворих тварин. Також можливе зараження при вживанні в їжу м’яса хворих тварин, через заражений ґрунт та через укуси кровосисних комах. Від хворої людини до здорової, сибірка не передається. Але відомі поодинокі випадки зараження при шкірній формі від людини до людини, коли виділення з уражень шкіри ставали джерелом інфікування.

Симптоми сибірської виразки

Залежно від шляху проникнення збудника в організм людини розрізняють шкірну, легеневу та кишкову форми сибірки. Інкубаційний період складає при шкірній формі від 2 до 14 днів, при легеневій і кишковій – від декількох годин до 6-8 діб. Захворювання починається гостро: в перші години температура підвищується до 39-41°C, виникає слабкість, з’являється сильний головний біль. Далі при шкірній формі на відкритих ділянках тіла: пальці, долоні, передпліччя, розвивається виразка, покрита темно-коричневою (чорною) кіркою. Ця форма хвороби найчастіше реєструвалась в Україні.

Легенева форма протікає важко з болями у грудях, кашлем з кров’яною мокротою, з розвитком пневмонії та набряку легенів. Також важко протікає і кишкова форма сибірки з болями в животі, діареєю та блювотою з домішками крові, виникненням перитоніту. Ці дві форми сибірки можуть привести до смерті хворого.

👩‍⚕️Тож при виникненні підозри на сибірку необхідно негайно звертатись до лікаря!

Лікування здійснюється в умовах стаціонару.

Як уникнути інфікування сибіркою:

Основним заходом профілактики сибірки серед людей є ліквідація її серед тварин. Надійний захист від цього захворювання – це щеплення тварин, яке необхідно робити щорічно, а також дотримуватись наступних порад:

• купувати м’ясо лише в місцях, де якість продуктів контролюється;
• проводити ретельно термічну обробку м’ясних продуктів;
• люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти та іншу тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватись гігієнічних норм;
• проводити забій домашніх тварин тільки після узгодження з ветеринарною службою;
• проводити знищення заражених трупів тварин;
• на території скотомогильників ні в якому разі не дозволяється пасти худобу і косити для неї траву, організовувати городи;
• людям, які мали контакт з хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, необхідно отримати екстрену антибіотикопрофілактику.

☝️Пам’ятайте, Ваше здоров’я у Ваших руках!!!