Сидячий спосіб життя – вплив на здоров’я людини

ℹ️Технологічний прогрес сучасності радикально вплинув на трудову та побутову активність людини. Автоматизація виробничих процесів, механізація сільського господарства, широке впровадження комп’ютерної техніки значно зменшили енерговитрати, пов’язані з виробничою діяльністю. Багато професій сьогодення пов’язані з довгим перебуванням в сидячому положенні. Робота в офісі за комп’ютером, у виробничому в цеху за швейною машинкою, на касі в супермаркеті призводить до того, що людина може проводити до 8 годин в одній позі. Цифрові технології, електронні пристрої та сервіси сприяють пасивному дозвіллю.

Сидячий спосіб життя має комплексний вплив на роботу основних систем організму, порушуючи їх нормальне функціонування.

Тривале статичне положення знижує функціональну активність великих груп скелетних м’язів (особливо спини, живота і ніг), погіршує циркуляцію крові та обмін речовин. Як результат з’являються чисельні проблеми сидячого способу життя.

✔️У людини порушується постава, розвиваються остеохондроз, хронічні болі в спині та шиї.

✔️Недолік руху призводить до втрати м’язової маси, підвищує ризик остеопорозу.

✔️Сидячий спосіб життя уповільнює кровообіг, збільшує навантаження на серце, призводить до застою крові у венах нижніх кінцівок.

✔️ Підвищується ризик гіпертонії, варикозу, тромбозу глибоких вен, ішемічної хвороби серця.

✔️Сидяче положення обмежує рухливість грудної клітки та діафрагми, знижує ефективність вентиляції легень. В результаті зменшується насичення крові киснем, розвивається задишка, підвищується ризик захворювань дихальних шляхів.

✔️Малорухливість уповільнює перистальтику кишечника, погіршує травлення і порушує обмін речовин.

✔️Недолік руху сприяє запорам, застійним явищам в органах малого таза, підвищує ризик розвитку геморою.

✔️При низькій фізичній активності сповільнюється обмін речовин, порушується регуляція рівня глюкози і ліпідів в крові. В результаті збільшується ризик ожиріння, цукрового діабету, гормональних порушень.

✔️Малорухливий спосіб життя знижує вироблення ендорфінів і серотоніну, погіршуючи настрій, посилюючи тривожність і підвищуючи ризик депресії. Тривале сидіння сприяє стомлюваності, дратівливості, зниженню концентрації уваги і погіршенню пам’яті.

Профілактичні заходи передбачають:

✅виконання виробничої гімнастики або коротких розминок через кожні одну-дві години сидячої роботи;

✅здійснення роботи за високим столом або ж за регульованим столом, що дозволяє змінювати положення сидячи і стоячи;

✅користування сходами, а не ліфтом, надання переваги пішій ходьбі або їзді на велосипеді замість поїздок на авто чи в маршрутці;

✅піші прогулянки на свіжому повітрі не менше 30-40 хвилин на день; ходити, помірно бігати, плавати не менше трьох-чотирьох годин на тиждень;

✅проведення активного дозвілля (туризм, спортивні ігри, танці);

✅зменшення до мінімуму часу на перегляд телепередач, спілкування в соціальних мережах через комп’ютер чи смартфон; контроль маси тіла і раціону.

Намагайтесь усвідомлено контролювати поставу протягом дня, підтримувати правильне положення хребта та рівномірний розподіл навантаження на обидві ноги, опору спини на спинку стільця при роботі за столом, розміщення монітору комп’ютера на рівні очей, уникнення тривалого нахилу голови вперед. Це знижує навантаження на м’язи спини і шиї, запобігає розвитку сутулості, остеохондрозу та хронічних болів.

☝️Для попередження наслідків сидячого способу життя важливі регулярні профілактичні огляди для оцінки стану серцево-судинної та опорно-рухової систем, які допоможуть виявити порушення на ранніх стадіях та не допустити ускладнень.