Синдром Тернера: знати, щоб підтримати

📅28 серпня відзначається Всесвітній день обізнаності про синдром Тернера.

Синдром Тернера — це вроджений генетичний стан, який трапляється лише у дівчат і жінок. У його основі лежить відсутність або часткова втрата однієї з X-хромосом, яка відповідає за жіночі ознаки.

Така хромосомна зміна трапляється випадково — ще до народження, і ніяк не пов’язана зі способом життя батьків.

Як виглядає синдром Тернера?

Дівчата з цим синдромом можуть мати:

• невисокий зріст (менше ніж 150 см без лікування);
• ніжну або широку шию з характерними складками;
• затримку статевого дозрівання (не настає перша менструація);
• відсутність або недостатній розвиток яєчників;
• набряклі ручки й ніжки при народженні;
• вади серця або нирок;
• складнощі з просторовим мисленням (наприклад, орієнтація в місті, математика).

Хто в групі ризику?

👧Жодна дівчинка не застрахована — синдром може виникнути у будь-якої дитини, незалежно від спадковості чи віку мами. У деяких випадках його виявляють ще до народження, в інших — лише під час обстежень у дитячому чи підлітковому віці.

Як розпізнати?

Якщо дівчинка росте повільніше за однолітків, не починає дорослішати у 12–14 років, має характерні зовнішні риси — лікар може запідозрити синдром Тернера. Для підтвердження проводиться спеціальний аналіз крові — каріотипування, який точно покаже наявність хромосомних змін.

Чи лікується?

Синдром Тернера — не хвороба, але це стан, що потребує медичного супроводу:

• Гормон росту — щоб дівчинка виросла вищою;
• Естрогени — щоб розпочалося статеве дозрівання;
• Регулярні огляди кардіолога, ендокринолога, гінеколога;
• Психологічна підтримка — для впевненості в собі.

Чому важливо говорити про це?

Багато дівчат роками не знають про свій діагноз, бо симптоми часто малопомітні. Через це виникають затримки в лікуванні, відчуття “інакшості”, сором і страх.

Але коли про синдром говорять — він перестає бути загадковим і страшним.

Життя з синдромом Тернера

Це життя, в якому можуть бути:

• успішні навчання та хобі;
• активність і спорт;
• дружба й любов;
• материнство через донацію яйцеклітини;
• самореалізація та щастя.

Як допомогти?

🧔Для батьків:

• Слухайте свою дитину, не нав’язуйте їй страхів.
• Спілкуйтеся з лікарями, але не забувайте говорити з донькою.
• Знайдіть групу підтримки.

✍️Для вчителів:

• Не робіть акцент на зовнішності.
• Підтримуйте розвиток дитини — особливо в тому, що їй цікаво.
• Сприймайте дитину з синдромом Тернера як особистість, а не як діагноз.

✅Для всіх:

• Не судіть за зовнішністю.
• Не ставте запитань, які можуть ранити.
• Просто будьте поруч.

✨ Синдром Тернера — це не вирок. Це одна з форм людської унікальності.

Дівчатка з цим синдромом — сильні, красиві, мудрі й чутливі. І якщо ми знатимемо трохи більше — вони зможуть значно більше 💜