Тиждень обізнаності про харчові порушення

Харчові порушення або розлади харчової поведінки (РХП) — це серйозні психічні захворювання, що впливають на ставлення людини до їжі, тіла та ваги.

До них належать екстремальні або нездорові моделі харчування🍟🍔, які можуть призвести до важких медичних наслідків або навіть летальних випадків. Попри загальноприйняте уявлення, що РХП стосуються тільки жінок або підлітків, ці захворювання вражають людей різного віку, статі та соціального становища. Проблема розладів харчової поведінки є важливою, оскільки вона має складний характер і потребує спеціалізованого підходу до діагностики та лікування.

Існує кілька видів захворювання, кожен з яких має свої характерні симптоми розладу харчової поведінки та причини виникнення. Деякі з РХП відомі більше, ніж інші, але всі вони мають серйозні наслідки для фізичного та психічного здоров’я людини.

Розлади харчової поведінки (РХП), серед яких найпоширеніші — нервова анорексія, булімія, компульсивне переїдання, пікацизм, наразі є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки вони асоційовані з вираженими негативними медико-соціальними наслідками та мають високий рівень смертності серед усіх психічних захворювань.

Анорексія — це розлад харчової поведінки, який характеризується нав’язливим бажанням втратити вагу та страхом ожиріння. Люди з анорексією обмежують кількість їжі🍽️, відмовляються від продуктів або взагалі припиняють споживати їжу.

До основних симптомів анорексії належать:

🔸 суттєве зниження ваги або відмова підтримувати нормальну вагу;

🔸 викривлене сприйняття свого тіла;

🔸 страх набрати вагу;

🔸 порушення менструального циклу (у жінок).

Наслідки анорексії можуть бути дуже серйозними, такими як виснаження, анемія, пошкодження внутрішніх органів та навіть летальні випадки.

Булімія – це періодичні епізоди неконтрольованого переїдання, після яких людина намагається позбутися спожитої їжі шляхом блювання, зловживанням проносними засобами або інтенсивними фізичними навантаженнями.

До симптомів та ознак нервової булімії належать:

🔸 часті епізоди переїдання з почуттям втрати контролю;

🔸 використання способів «очищення» (блювання, діуретики тощо);

🔸страх набрати вагу, хоча вага людини може залишатися в межах норми.

Наслідки булімії характеризуються порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту, пошкодженнями зубної емалі, порушеннями серцевої діяльності тощо.

Компульсивне переїдання – є розладом харчової поведінки, за якого людина регулярно споживає велику кількість їжі за короткий час, при цьому не вдаючись до «очищувальних» методів, як у випадку булімії.

До основних симптомів компульсивного переїдання належать:

🔸 періодичні епізоди переїдання;

🔸їжа вживається швидко і до стану фізичного дискомфорту;

🔸переїдання відбувається на фоні стресу або емоційних переживань.

Цей розлад може призвести до ожиріння та супутніх захворювань, таких як діабет або серцево-судинні хвороби.

Пікацизм — це розлад харчової поведінки, при якому людина вживає неїстівні речовини, такі як ґрунт, крейда, пісок або навіть металеві предмети.

До основних симптомів цього розладу харчової поведінки належать:

🔸постійне бажання їсти нехарчові продукти;

🔸зниження апетиту до нормальної їжі;

🔸можливі ускладнення, пов’язані з травмами органів травлення або інтоксикацією.

Окрім більш відомих анорексії, булімії та компульсивного переїдання, пікацизму існує кілька інших рідкісних або мало відомих РХП.

Орторексія — це нав’язливе прагнення до здорового харчування. Люди з орторексією обмежують себе тільки «здоровими» продуктами, що часто призводить до дефіциту поживних речовин і може негативно позначитися на загальному стані здоров’я.

До основних симптомів належать:

🔸постійний фокус на складі їжі, її якості, походженні;

🔸відмова від багатьох продуктів, вважаючи їх шкідливими;

🔸соціальна ізоляція через неможливість знайти «достатньо здорову» їжу в загальних умовах; відчуття провини або тривоги після вживання «нездорової» їжі.

Бігорексія — це розлад харчової поведінки, коли людина одержима прагненням до збільшення м’язової маси та вважає своє тіло недостатньо «мускулистим», навіть якщо це не так. Вона може призводити до зловживання анаболічними стероїдами та надмірними фізичними навантаженнями.

До основних симптомів належать:

🔸 нездорова одержимість силовими тренуваннями та споживанням білків;

🔸викривлене сприйняття власного тіла (переконання, що м’язова маса недостатня);

🔸надмірне використання добавок і стероїдів; соціальна ізоляція через постійну зосередженість на тренуваннях і дієті.

Румінація — це повторюване пережовування їжі після її споживання, з подальшим зворотним проковтуванням або відригуванням. Розлад може мати негативні наслідки для шлунково-кишкового тракту та зубів.

До основних симптомів належать:

🔸повторне проковтування або відригування їжі протягом 30 хвилин після їжі;

🔸відсутність нудоти або відчуття дискомфорту перед румінацією;

🔸соціальна ізоляція через страх, що інші помітять ці епізоди.

Розлад вибіркового харчування (ARFID) полягає у відмові від споживання певних видів їжі без обґрунтованих причин (алергій або релігійних переконань). Це призводить до недостатнього харчування і дефіциту життєво важливих речовин.

До основних симптомів належать:

🔸відмова від цілих груп продуктів або сильно обмежений раціон;

🔸 недостатнє харчування, що призводить до дефіциту поживних речовин;

🔸втрата ваги або проблеми з набором ваги; тривога або страх перед вживанням нових або незвичних продуктів.

Кожен із цих розладів має серйозні наслідки для фізичного та психологічного здоров’я людини. Вони можуть призвести до соціальної ізоляції, конфліктів у сім’ї або на роботі, а також значно погіршити якість життя.

Як подолати розлад харчової поведінки?

Необхідний комплексний підхід, що складається з медичної допомоги, психотерапії та підтримки щодо харчування.

👉 Людям із серйозними фізичними ускладненнями може знадобитися госпіталізація. Лікарі cтабілізують фізичний стан, відновлюють вагу, призначають медикаменти для стабілізації настрою або лікування супутніх психічних розладів.

👉 Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є основним методом лікування, оскільки допомагає змінити негативні думки та поведінкові звички. Сімейна терапія є важливою для дітей та підлітків.

👉 Харчові розлади та їх запобігання часто потребують допомоги дієтолога, який допоможе сформувати здорові харчові звички та поступово відновити нормальний раціон.

👉 Антидепресанти та інші препарати можуть бути використані для зменшення тривоги та депресії, пов’язаних із РХП.

👉 Реабілітація, що складається з регулярної підтримки через консультації та участь у групах допомоги, важлива для стійкого одужання.

Комплексний підхід до лікування РХП забезпечує найкращі шанси на одужання та попередження рецидивів.