Удар по печінці: як розпізнати опісторхоз

ℹ️Опісторхоз — це паразитарна інфекція, яку спричиняють плоскі черви-сисуни роду Opisthorchis (котяча двоустка Opisthorchis felineus). Дорослі особини мають блідо-жовте забарвлення, завдовжки від 4 до 13 мм. В організмі людини паразит може жити протягом багатьох років, викликаючи характерні прояви – ураження жовчних протоків печінки, жовчного міхура, підшлункової залози з частими загостреннями. Паразитує він в організмі основних господарів, якими є: людина, коти, собаки, лисиці та інші. Передача інвазії відбувається за участю двох проміжних господарів, одним з яких є молюск, що мешкає у прісноводних водоймах, другим – риба сімейства коропових порід.

Основне джерело – заражені личинками опісторхіса рибоїдні ссавці (кішки, собаки, лисиці тощо) та людина, які виділяють яйця паразита у зовнішнє середовище з фекаліями.

Фактором передачі інфекції є прісноводна риба родини коропових, яка містить життєздатні личинки паразита. Небезпеку становлять такі види риб: язь, лящ, плітка, краснопірка, короп, лин, густера, вобла та інші.

Механізм передачі: оральний (фекально-оральний через проміжних хазяїв).

Шлях передачі: харчовий. Зараження відбувається під час вживання в їжу риби, яка не пройшла достатньої термічної обробки: сирої, малосольної, слабов’яленої, недовареної, слабо просмаженої або холодного копчення. Від людини до людини безпосередньо опісторхоз не передається. Заразитися можна і після обробки сирої риби при попаданні личинок на посуд або обробний інвентар.

Потрапивши в кишківник людини, личинки звільняються від оболонки, після чого проникають в жовчовивідні шляхи і печінку. Там вони досягають статевої зрілості і вже через місяць починають активно виділяти яйця, які після проходження через шлунково-кишковий тракт разом із фекаліями виділяються в зовнішнє середовище.
В печінці і жовчовивідних шляхах паразити ведуть активну життєдіяльність, викликаючи алергічні реакції, механічне пошкодження жовчних ходів, застій жовчі.

⚠️Симптоми захворювання

Гострий опісторхоз. Триває від кількох днів до двох місяців. Може бути латентним з відсутністю яскравої клініки та клінічно вираженим з лихоманкою, що може сягати 38–40 °C, алергічними проявами у вигляді кропив’янки, розладами травлення (нудота, блювота, втрата апетиту). Біль у м’язах (міалгія), суглобах (артралгія) та в правому підребер’ї. Також можливий грипоподібний або тифоподібний перебіг. Пізніше, без лікування, хвороба набуває хронічного характеру.

Хронічний опісторхоз. Розвивається за тривалої присутності паразитів в організмі (роки або десятиліття). У хронічно хворих людей знижується апетит, вони худнуть, турбують постійні болі у правому підребер’ї, панкреатит з больовим синдромом, блювання, жовтяниця, ураження кишківника, болі в області серця, дратівливість, безсоння, запаморочення, тремор рук, шкірна сверблячка. Як результат – розвивається панкреатит, цироз печінки і навіть рак.

Нерідко захворювання протікає в безсимптомній формі і, в такому випадку, діагностувати його дуже важко, людину турбують болі в правому підребер’ї і розлади травлення.

Головна профілактика опісторхозу полягає у відмові від вживання сирої, погано провареної, просмаженої чи малосольної річкової риби родини коропових.

• Не купуйте рибу на стихійних ринках без відповідних документів про якість та безпеку.
• Варіть або жарте рибу не менше 20 хвилин. Великі шматки ріжте на менші частини.
• Солити рибу в домашніх умовах потрібно не менше 2 тижнів із розрахунку 14% солі до маси риби.
• Не виготовляйте копчену та в’ялену рибу коропових порід в домашніх умовах.
• Використовуйте для приготування різні обробні дошки: для сирих та готових продуктів.
• Мийте руки після приходу з вулиці та контакту з домашніми тваринами.
• Регулярно проводьте профілактичну дегельмінтизацію домашніх тварин та не годуйте сирою рибою котів та собак.

❗Пам’ятайте! Опісторхоз – це небезпечне паразитарне захворювання, яке набагато легше попередити, ніж тривало та важко лікувати!