Важливі кроки до створення вакцини проти ВІЛ/ СНІДу.

💉 Вакцини є найефективнішим засобом профілактики та навіть викорінення інфекційних захворювань.

Однак на даний час все ще не існує вакцини, яка б запобігала ВІЛ-інфекції або лікувала тих, хто її має. Вчені продовжують працювати над її розробкою.

18 травня проводиться Міжнародний день вакцини проти ВІЛ, починаючи з 1998 року.

Ці травневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Цей день створений для того, щоб різні організації та активісти привернули увагу громадськості до важливості проблеми розробки вакцини проти ВІЛ/СНІДу.

Давайте відзначимо цей день на честь тих людей, які так завзято працюють над створенням вакцини, яка могла б боротися з вірусом ВІЛ та викорінити СНІД.

Така дата була обрана саме тому, що 18 травня 1997 року президент США Білл Клінтон виголосив промову перед випускниками Державного університету Моргана в Балтіморі.

У своїй промові він закликав встановити нові цілі в епоху науки і технологій. У числі цих цілей він назвав розробку вакцини проти СНІДу, заявивши, що тільки по-справжньому ефективна вакцина проти ВІЛ може в кінцевому підсумку знищити загрозу СНІДу.

Статистика ВООЗ допомагає побачити проблему. Від початку епідемії ВІЛ (1981 рік), майже 80 млн людей у світі отримали збудника.

А понад 36 млн від початку епідемії померли від хвороб, викликаних СНІДом (до прикладу, це як нинішнє населення Польщі чи Канади).

За  даними UNAIDS (Joint United Nations Programme on HIV/AIDS – Об’єднаної Програми ООН з ВІЛ/СНІДу) у світі зареєстровано 36,9 млн людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією.

Серед них 21,7 млн отримують антиретровірусну терапію.

І майже 6 млн з числа жертв ВІЛ не знають, що інфіковані.

ВІЛ в Україні: cьогодні майже 300 тисяч людей живуть з ВІЛ. Половина з них дізнаються про свій статус вже у розгорнутих станах хвороби, коли ВІЛ переходить у СНІД та подолати його вже неможливо.

Україна й досі має високий рівень поширення ВІЛ і знаходиться на другому місці у Східній Європі.

В Україні щодня реєструють від 50 до 60 випадків ВІЛ.

Від наслідків вірусу помирає від 7 до 10 людей.

Вірус імунодефіциту людини вражає клітини імунної системи, що призводить до пригнічення роботи імунної системи і розвитку синдрому набутого імунодефіциту.

Організм в цьому випадку втрачає можливість захищатися від інфекцій або пухлин, і якщо не вживати ніяких дій для лікування людини, то виникають інші захворювання, що викликають смерть в середньому через 9-11 років після зараження ВІЛ.

З часу відкриття ВІЛ, у 1983 році людство невпинно бореться з вірусом і постійно знаходиться у пошуках ефективної вакцини від нього. Але пошук успішної вакцини ускладнюється відразу декількома факторами.

Так, в разі ВІЛ на сьогодні немає значних за чисельністю груп пацієнтів з чіткою стійкістю до вірусу, хоча окремі випадки відомі, а тому вченим не вдається з’ясувати параметри імунітету, які допомогли б встановити зв’язок із захистом від ВІЛ.

Зараз потреба у вакцині, яка зупинила б поширення ВІЛ та СНІДу, все ще актуальна. Тисячі вчених, медичних працівників та волонтерів працюють разом, щоб знайти безпечну та ефективну вакцину.

За даними UNAIDS (Joint United Nations Programme on HIV/AIDS – Об’єднаної Програми ООН з ВІЛ/СНІДу) у світі зареєстровано 36,9 млн людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією. Серед них 21,7 млн отримують антиретровірусну терапію.

Починаючи з 80-х років минулого століття вчені активно працюють над розробкою вакцини проти ВІЛ-інфекції, проте її досі не існує.

Прогрес значною мірою гальмується тим, що проведення досліджень ефективності вакцин на тваринах є неможливим, оскільки останні не можуть бути інфіковані ВІЛ. Тому дослідження на тваринах (зокрема мавпах) проводяться з використанням вакцин проти вірусу імунодефіциту мавп (simian immunodeficiency virus — SIV). Очевидно, це значною мірою впливає на достовірність результатів.

Ще однією проблемою, що відтерміновує створення вакцини є те, що більшість вакцин спрямовані на вироблення специфічних антитіл, які «нейтралізують» інфекційний агент при його потраплянні до організму. Але така концепція не працює у випадку ВІЛ: специфічні антитіла не здатні його нейтралізувати. У процесі життєвого циклу ВІЛ відбувається величезна кількість мутацій, тож вироблені антитіла швидко стають неефективними проти нових вірусів.

Щодня продукуються мільйони нових вірусів, і кожен з них дещо відрізняється від попередньої генерації. Тому перспективним є винайдення вакцини, яка буде спрямована на вироблення антитіл до найбільш стабільної структурної частини ВІЛ, яка не змінюється в ході реплікації.

Ускладнює створення вакцини ще й існування різних субтипів ВІЛ, які превалюють у різних регіонах світу. Наприклад, субтип В поширений у Північній Америці та Європі, субтип С — у Південній та Східній Африці.

Тож правильним рішенням є розробка вакцини, одночасно ефективної проти всіх субтипів вірусу.

Вакцина також повинна стимулювати вироблення Т-лімфоцитів, здатних знешкоджувати клітини, інфіковані ВІЛ.

Міжнародна ініціатива з розробки вакцин проти СНІДу (International AIDS Vaccine Initiative), передбачає створення вакцини проти ВІЛ-інфекції з 70% ефективністю вже до 2027 р. Така вакцина прогнозовано зменшить кількість нових випадків захворювання на 44% протягом перших 10 років застосування та на 78% — до 2070 р.

Сьогодні вченими запропонована модифікована вакцина RV144, що випробовується у III фазі клінічного дослідження HVTN 702 (Uhambo). Результати дослідження повинні бути опубліковані у 2021 р.

Друге велике клінічне дослідження вакцини проти ВІЛ — HVTN 705 (Imbokodo) — спрямоване на випробовування двох експериментальних вакцин – «основної» Ad26 vaccine та «бустерної» Clade C gp140. Вакцина Ad26 використовує як «вектор» аденовірус та спрямована на вироблення імунної відповіді до широкого спектра вірусів (а не лише ВІЛ).

Водночас «бустерна» доза спрямована на вироблення антитіл до gp140-протеїнів ВІЛ. Очікується, що результати дослідження будуть опубліковані.

За найбільш оптимістичними прогнозами, вакцина проти ВІЛ-інфекції буде розроблена та впроваджена вже у 2030 р.

ВІЛ – один із найшвидших вірусів, які коли-небудь були досліджені: варіанти вірусу можуть змінюватися у різних людей, а іноді й у однієї людини. Його здатність швидко мутувати, змінюватись і передаватися між людьми є основною перешкодою для розробки вакцини проти ВІЛ – такі вакцини, як і раніше, відсутні, і захворювання залишається невиліковним.

Нещодавно відкритий варіант ВІЛ підтипу B може спричинити більш тяжкий перебіг інфекції. Згідно з дослідженням вірусне навантаження у людей, інфікованих цим варіантом, у середньому в чотири рази перевищує звичайне вірусне навантаження, а імунітет у них знижується вдвічі швидше, що підвищує ризик розвитку СНІДу. На щастя, як і у випадку з іншими мутаціями ВІЛ, виявленими на сьогоднішній день, цей варіант легко піддається лікуванню за допомогою всіх доступних стандартних антиретровірусних препаратів.

Таким чином, не потрібно панікувати: вірусам властиво мутувати, а поточні методи лікування ВІЛ-інфекції є ефективними і для варіанта ВІЛ підтипу В.

Однак 10 мільйонів людей, що живуть з ВІЛ, по всьому світу, як і раніше, не отримують антиретровірусну терапію,тому необхідно докласти величезних зусиль, щоб охопити людей, які зіткнулися з маргіналізацією та стигмою, і забезпечити їм доступ до життєво важливого лікування, яке також запобігає подальшій передачі ВІЛ.

У Південно-Африканській Республіці та Бразилії розпочалося впровадження нового ін’єкційного препарату, що забезпечує тривалий захист від ВІЛ-інфекції. Він може бути альтернативою щоденному прийому ліків. Про це повідомило агентство ЮНІТЕЙД, яке працює під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Новаторська технологія фармацевтичної компанії ViiV Healthcare була схвалена в США.

Ін’єкція, активним інгредієнтом якої є каботегравір, забезпечує двомісячний захист від ВІЛ.

У ВООЗ сподіваються, що застосування препарату значно  підвищить ефективність профілактики ВІЛ у всьому світі.

Вітаємо із Всесвітнім днем вакцинації проти СНІДу!