Від коней до людей: небезпека сапу

☝️Сап — це рідкісне, але вкрай небезпечне зоонозне інфекційне захворювання, викликане бактерією Burkholderia mallei, що супроводжується гнійним ураженням лімфатичних вузлів, шкіри, м’язів, легень та внутрішніх органів. Раніше сап був поширений повсюдно, нині ареал інфекції звузився; окремі випадки реєструються лише в деяких країнах Азії, Африки та Південної Америки, але з огляду на останні події у світі потрібно не втрачати пильності.

Причини, які призводять до інфікування цим захворюванням:

• прямий тактильний контакт через виділення хворої тварини: носовий секрет і відокремлюване шкірних виразок, рідше — через вміст кишечника, сечу, молоко;
• наявність у людини мікротравм: подряпин, порізів, пошкоджених слизових оболонок;
• контакт з кормом інфікованих тварин;
• вживання зараженої води та їжі;
• оброблення туш тварин з порушенням санітарних норм.

Симптоми

При потраплянні збудника в організм людини через пошкодження слизових оболонок та шкіри на місці проникнення можуть розвинутися сапні вузлики (згодом вони лопаються). Далі бактерія проникає в лімфатичні вузли, що провокує розвиток запального процесу з гнійним розпадом. Потім через кровоносну систему вона поширюється по всьому організму. Саме це зумовлює утворення вторинних септичних осередків у внутрішніх органах та м’язах.

Сап поділяється на гостру та хронічну форми перебігу. Гостра форма триває 7–14 днів і без лікування у 100% випадків закінчується смертю хворого. Хронічна форма може тривати кілька років. Запальні процеси розвиваються повільно, фази поліпшення стану хворого чергуються з фазами погіршення. Летальність при хронічній формі сапу становить 50% і більше.

Для гострої форми характерні такі симптоми:

• висока температура тіла;
• на шкірі з’являються плями, які протягом дня перетворюються на бульбашки з кров’янистим вмістом і протягом трьох наступних днів лопаються, утворюючи виразки;
• навколо виразок утворюються нові вузлики — процес розриву бульбашок повторюється, тим самим продовжуючи поширення інфекції;
• м’язові та суглобові болі, ураження внутрішніх органів;
• утруднене дихання, носові виділення;
• запалення легень.

Симптоми хронічного сапу:

• розвиток хвороби поступовий;
• слабкість;
• підвищення температури до 38 °C;
• м’язові та суглобові болі періодичні;
• на шкірі розвиваються множинні гнійники;
• поступово виникають серйозні порушення обміну речовин;
• запалення легень, утруднене дихання.

Ускладненнями сапу є глибокі флегмони, плевропневмонія, бронхоектази, пневмосклероз, гнійний менінгіт, кахексія.

При сапі обов’язкова ізоляція хворого в інфекційному стаціонарі.

Фактично зараз сап є професійною хворобою конюхів, ветеринарів, працівників кінських ферм. Передача сапу від людини до людини можлива при догляді за хворими без спеціальних запобіжних заходів.

Профілактика сапу включає:

• ретельне дотримання правил особистої гігієни під час догляду за тваринами: носіння спеціального робочого одягу, використання фартухів, масок та герметичних окулярів, гігієна рук, душ після завершення роботи;
• дезінфекція спецодягу, використаного в процесі догляду за тваринами;
• повсякденний ветеринарний нагляд за кіньми та іншими однокопитними з метою своєчасного виявлення хворих тварин, запровадження карантину у разі підозри на виникнення сапу.

🌿Живіть гармонійно, дбайте про себе та будьте здоровими!