ВЛІ – ворог у тилу

Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) – це захворювання інфекційної природи, які вражають хворого під час перебування у стаціонарі або після відвідування лікувального закладу з метою діагностики або проведення лікувальних процедур. Також ці хвороби називають інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги (ІПМД).

Навіть у розвинених країнах ІПМД виникають у 5-10% госпіталізованих:

✅ у країнах Європи щорічно реєструють близько 5 млн випадків ІПМД (46-93 на 1 тисячу госпіталізацій, у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії – 97-318 на 1 тис.).;

✅ у Німеччині ІПМД виявляють приблизно у 3,5% пацієнтів;

✅ у Франції – у 7,6%;

✅ у Швеції та Великій Британії – у близько 7 і 10% відповідно;

✅у США документують майже 2 млн таких захворювань у стаціонарах, тобто 5% пацієнтів і 1% населення країни потерпають від госпітальних інфекцій.

ІПМД є важливою проблемою охорони здоров’я🏥 в усьому світі, тому що ці інфекції «роз’їдають» економіку. Пацієнти з ІПМД вимушені перебувати у стаціонарі у 2-3 рази довше, ніж такі ж самі пацієнти без ознак госпітальної інфекції. Разом з терміном перебування зростає і вартість лікування у 3-4 рази, а найстрашніше – збільшується ризик летального випадку у 5-7 разів.

За даними Європейського центру по контролю захворюваності✍️, щороку в країнах Європейського регіону реєструється близько 25 тисяч смертей від ІПНМД. У цілому ж додаткове лікування, догляд, реабілітація таких хворих наносять чималий матеріальний збиток країні. Слід зазначити, що інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги, вражають не лише пацієнтів, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я, а й відвідувачів, а також медичних працівників.

У медичних закладах🏥 різного профілю можуть переважати різні внутрішньолікарняні інфекції. Так, наприклад, у пологових будинках частіше виявляють інфекційні хвороби, які пов’язані з золотистим стафілококом, в урологічних відділеннях найчастіше поширюються інфекції сечовивідних шляхів (наприклад, кишкова паличка). У педіатричних стаціонарах спостерігаються спалахи вітрянки, кору та інших дитячих інфекцій.

Поширення інфекції може здійснюватися через повітря, руки медперсоналу, обладнання, постіль, перев’язувальний матеріал. Також можливе зараження під час проведення маніпуляцій, наприклад, ін’єкцій, забору крові, операційтощо.

Які ж основні причини розвитку госпітальної інфекції?

Головна причина – неконтрольоване та нераціональне використання антибактеріальних препаратів (антибіотиків). Значну частину займають носійство патогенної мікрофлори (наприклад, золотистого стафілокока) серед медичного персоналу (у середньому близько 40%), порушення правил асептики й антисептики, відхилення від санітарно-гігієнічних норм для закладів охорони здоров’я.

Запобігти поширенню інфекцій🦠, пов’язаних з наданням медичної допомоги, можна, якщо чітко виконувати правила, прописані у нормативних документах і локальних інструкціях, СОПах по закладу охорони здоров’я. На даний час в кожному закладі охорони здоров’я України має бути створений відділ інфекційного контролю (ВІК), повноваження якого поширюються на всі підрозділи та служби медичного закладу. Фахівці ВІК, відповідно до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2021 № 1614, проводять епідеміологічний нагляд за ІПНМД.

Головною метою такого нагляду є створення надійних бар’єрів для недопущення внутрішньолікарняних інфекцій через впровадження заходів з інфекційного контролю, що включають:

✅ сучасну дезінфекцію та стерилізацію медичного інструментарію,

✅ правильне поводження з медичними відходами;

✅ впровадження практики правильної обробки рук;

✅ контроль раціонального призначення антимікробних препаратів;

✅ обов’язкову реєстрацію усіх випадків ІПНМД;

✅ розробку стандартних операційних процедур;

✅ регулярні навчання медичного персоналу.

Зокрема, одним із найдієвіших кроків до мінімізації рівня внутрішньолікарняного інфікування визнано скорочення термінів перебування пацієнтів на лікарняному ліжку. Тому система охорони здоров’я⚕️ має бути націлена на те, аби максимальну кількість медичних послуг надавали саме на амбулаторному етапі. І все це у комплексі, з урахуванням 100% виконання вимог чинного законодавства системи охорони здоров’я, повинно забезпечити пацієнтам лікування без інфікування, а медперсоналу – захист.