Вплив блекаутів на психоемоційний стан людини

Тривалі та повторювані відключення електроенергії (блекаути) в умовах сучасних криз, зокрема воєнних дій, виходять далеко за межі побутових незручностей. Вони стають потужним психотравмуючим чинником, що впливає на емоційний стан, поведінку, когнітивні функції та загальну якість життя населення.

Втрата світла, тепла, зв’язку та доступу до інформації порушує базове відчуття безпеки й стабільності, яке є фундаментальним для психічного здоров’я людини.

Основні психоемоційні наслідки блекаутів:

🔸Хронічний стрес і підвищена тривожність. Постійне очікування відключення електроенергії формує стан тривожної готовності. Людина перебуває у напруженні, не може повноцінно розслабитися, що з часом виснажує нервову систему та призводить до емоційного вигорання.

🔸Відчуття безпорадності та втрати контролю. Неможливість впливати на ситуацію, планувати побутові справи, роботу чи догляд за близькими підсилює почуття безсилля. Особливо гостро це переживають люди похилого віку, батьки малолітніх дітей та особи з хронічними захворюваннями, які залежать від електропостачання.

🔸Порушення сну. Темрява, холод, тиша або сторонні шуми (генератори, вибухи, сирени) негативно впливають на якість сну. Хронічне недосипання призводить до зниження імунітету, погіршення пам’яті, концентрації уваги та емоційної нестабільності.

🔸Дратівливість та емоційне виснаження. На тлі втоми й стресу зростає кількість конфліктів у родинах і колективах. Люди можуть реагувати різкіше, ніж зазвичай, відчувати внутрішню напругу, злість або розчарування без чіткої причини.

🔸Зниження концентрації та працездатності. Порушення звичного режиму дня, складнощі з дистанційною роботою або навчанням негативно позначаються на когнітивних функціях. Знижується здатність зосереджуватися, приймати рішення, обробляти інформацію.

🔸Загострення психічних розладів. У людей із наявними психічними або психоемоційними розладами блекаути можуть спричиняти рецидиви депресії, тривожних розладів, панічних атак, посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Найбільш вразливі групи населення

До груп підвищеного психоемоційного ризику належать:

🔸діти та підлітки, у яких можуть з’являтися страхи, нічні кошмари, регресивна поведінка;

🔸люди похилого віку, які важче адаптуються до змін і часто відчувають самотність;

🔸особи з інвалідністю та хронічними захворюваннями, залежні від стабільних умов життя;

🔸люди з травматичним досвідом — військові дії, втрата близьких, вимушене переселення.

✅Як зменшити негативний психоемоційний вплив

• Планування та збереження рутини. Навіть у періоди блекаутів важливо підтримувати чіткий розпорядок дня. Звичні дії створюють відчуття стабільності та контролю.
• Підготовка заздалегідь. Наявність ліхтарика, павербанка, теплого одягу, запасу води та нескладної їжі знижує рівень тривоги й допомагає почуватися впевненіше.
• Піклування про психічне здоров’я. Прості дихальні вправи, техніки заземлення, короткі релаксаційні практики допомагають зменшити напругу та стабілізувати емоційний стан.
• Соціальна підтримка. Спілкування з близькими, взаємодопомога, підтримка в громаді знижують відчуття ізоляції та підсилюють психологічну стійкість.
• Обмеження інформаційного перевантаження. Надмірне споживання тривожних новин підсилює стрес. Важливо користуватися лише перевіреними джерелами та робити інформаційні паузи.
• Звернення по фахову допомогу. Якщо тривога, апатія чи пригнічений стан зберігаються тривалий час і заважають повсякденному життю, необхідно звернутися до психолога або лікаря.

❗Важливо пам’ятати

Психоемоційні реакції на блекаути — це нормальна відповідь психіки на ненормальні умови. Усвідомлення цього, турбота про себе та взаємна підтримка допомагають зберегти внутрішню рівновагу й адаптуватися навіть у складних обставинах.