Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки.

Щороку 2 червня відзначається Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні у світі понад 14 мільйонів людей мають розлади харчової поведінки, включаючи 3 мільйони дітей та підлітків.

Розлади харчової поведінки – це психогенні порушення, пов’язані з неадекватним споживанням їжі.

До групи захворювань включено орторексію (патологічне прагнення до правильного харчування), алотріофагію (поглинання неїстівних об’єктів), синдром нічної їжі та порушення харчування під час вагітності.

Але найважчими типами розладів харчової поведінки прийнято вважати анорексію та булімію, які згубно впливають на фізичне, психічне здоров’я та потребують грамотного лікування.

Основні причини харчових розладів.

На психофізичному рівні причинами порушення харчової поведінки є дисфункція церебральних систем, що регулюють прийоми їжі. Частково, захворювання пов’язане з дефіцитом серотоніну – нейромедіатора головного мозку, який формує відчуття насичення та емоційного комфорту під час та після їжі.

Оскільки найчастіше розлади прийому їжі мають емоціогенний характер, у розвитку простежуються психологічні закономірності. Вони беруть свій початок у ранньому дитинстві та викликані такими причинами:

• У житті сім’ї харчування відіграє домінуючу роль, а захворювання зумовлене харчовими звичками. Їжа є головним джерелом задоволення, переважаючи над духовними, естетичними, інтелектуальними радощами.
• Постійне годування дитини у стані внутрішнього дискомфорту. Будь-які примхи немовляти розглядаються матір’ю як голод. Дитина плутає емоційні переживання та соматичні відчуття, не може відрізняти тривогу від голоду. Вже у дорослому віці, за будь-якого внутрішнього дискомфорту, він схильний «заїдати» тривогу.
• Формальна гіперопіка матері, яка виявляється у бажанні нагодувати. Процес годівлі замінює інші прояви кохання та турботи. Це підвищує емоційну значущість прийому їжі та залежність від харчування.

Виявлено взаємозв’язки харчових розладів та особливостей особистості. Помічено, що до анорексії та булімії схильні особи:

➖ з високою соціальною орієнтованістю — стурбовані думкою оточуючих про себе та свою зовнішність;

➖ схильні до стресів;

➖ схильні до тривожно-депресивних реакцій;

➖ психічно незрілі із заниженою самооцінкою.

Свій негативний внесок вносить сучасний культ стрункості, коли худорляве тіло визнано еталоном краси. Пусковими механізмами порушень харчової поведінки стають факти сексуального насильства, занепокоєння зайвою вагою у найближчому оточенні, різкі коливання настрою.

Анорексія.

Першими симптомами анорексії, що розвивається, можна вважати:

🔷 маніакальне бажання схуднути за нормальної і навіть зниженої ваги;

🔷 страх повноти;

🔷 ухилення від їжі з різних причин;

🔷 різке скорочення обсягу звичних порцій;

🔷 уникнення заходів, де плануються трапези та банкети.

Анорексія спричиняє проблеми з психічним здоров’ям — депресію, апатію, низьку працездатність, безсоння, різкі перепади настрою, дратівливість. При тяжких розладах харчової поведінки спостерігається втрата ваги до 30%, розвивається дистрофія внутрішніх органів, стан коми та летальний кінець.

Булімія.

Яскравою ознакою булімії можна вважати неконтрольований потяг до їжі та невгамовне почуття голоду. Прийоми великої кількості їжі можуть викликати біль у животі, але пацієнт не в змозі відмовитися від страв.

Булімія супроводжується такими симптомами:

✔️ утруднене ковтання;

✔️ пошкодження зубної емалі (через подразнення шлунковими соками під час блювання);

✔️ біль у животі, запори, метеоризм;

✔️ одутлість обличчя;

✔️ збої менструального циклу.

Непрямими ознаками цього типу харчового розладу можуть бути походи у ванну або туалет відразу після їжі, небажання їсти на людях, мозолі на кистях рук через регулярне викликання блювоти.

Принципи лікування розладів харчової поведінки.

Звертатися по допомогу до фахівців слід з появою перших ознак порушення харчової поведінки. Всі розлади харчової поведінки небезпечні ендокринними, репродуктивними, гастроентерологічними та психічними порушеннями.

У лікуванні нервової булімії та анорексії застосовується комплексний підхід. Завдання терапії – повернути пацієнтові психічне та фізичне здоров’я, покращити самопочуття та усунути наслідки неправильного харчування.

Хороші результати у лікуванні патологій дає когнітивно-поведінкова психотерапія. Корекція стереотипу в поведінці дозволяє перервати неправильні зв’язки між емоційним дискомфортом та прийомом їжі.

Що робити, якщо людина запідозрила у себе харчову залежність чи інший розлад харчової поведінки?

При появі перших ознак відсутності насичення, особливо при щільному перекусі, обов’язково зверніться до лікаря-терапевта. Фахівець призначить необхідні обстеження, наприклад, УЗД органів черевної порожнини та гастроскопію. При підозрі на розлад харчової поведінки слід звернутися до психолога за консультацією. Людина може не знати про те, що перебуває у стресі чи депресії. Робота з психологом – це важливий етап на шляху до одужання.

Правильне та збалансоване харчування, дотримання питного режиму та режиму сну – це найважливіші умови для одужання, як би складно не було їх дотримуватись у цей період.

Слід відмовитися від жорстких дієт та обмежень у харчуванні, оскільки вони можуть спровокувати зриви та посилити ситуацію. Постарайтеся харчуватися невеликими порціями 4-5 разів протягом дня, відмовитися від фаст-фуду та промислової випічки, додавати в раціон овочі та не їсти за 3 години до сну.

Пам’ятайте про фізичні навантаження та прогулянки на свіжому повітрі. Дотримання режиму роботи та відпочинку допоможе знизити рівень стресу.

Дбайте про себе та своєчасно звертайтеся до фахівців!