Всесвітній день допомоги хворим на проказу

Всесвітній день допомоги хворим на проказу відзначається щороку, в кінці січня. Він був заснований ООН у 1953 році на честь всіх небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з проказою. Мета — привернути увагу широкої світової громадськості до проблеми хворих на проказу людей, які страждають не тільки від фізичних, але й психологічних наслідків цієї хвороби.

Проказа (скорботна хвороба, лінива смерть, лепра, хвороба Гансена) є однією з найдавніших інфекційних хвороб, яка була відома людству задовго до початку нашої ери. За даними ВООЗ у світі на лепру страждають близько 11 млн. людей, серед яких чоловіків втричі більше, ніж жінок. Діти більш чутливі до прокази, ніж дорослі.

В даний час, найбільше хворих реєструється серед найбідніших прошарків населення Африки (Танзанія, Мадагаскар, Мозамбік), Азії (Індія, Бірма, Непал) та Південної Америки (Бразилія). В економічно розвинених країнах реєструють лише поодинокі випадки.

✍️В Україні реєструються одиничні випадки захворювання на лепру, хворі отримують лікування в спеціалізованому медичному закладі – лепрозорії на території Одеської області. За даними ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» станом на кінець 2024 року на лікуванні в лепрозорії перебувають 3 людей, які хворіють на лепру.

Проказа — інфекційна хвороба з контактною передачею і хронічним перебігом, яку спричинюють мікобактерії лепри. Ця мікобактерія (паличка Гансена) є внутрішньоклітинним паразитом, якій не утворює спор, не росте на живильних середовищах, не утворює токсинів, може нічим себе не проявляти протягом багатьох років. Є стійкою у навколишньому середовищі, у трупах хворих зберігається багато років.

☝️Основними шляхами інфікування лепрою є повітряно-крапельний (через слиз під час кашлю чи чхання) та контактний. Небезпечним є тривалий контакт з ураженими проказою шкірними покривами. Також можливими шляхами зараження є: трансмісивний (через укуси комах), зрідка – трансплацентарний. За даними досліджень встановлено, що збудник лепри може знаходитися у молоці матері, в крові, сечі, калі.

Лепра не має великої заразності, зі 100 осіб лише в трьох розвиваються ознаки хвороби. Здорові люди, як правило, піддаються ризику лише в тому разі, коли в них порушено імунний статус. Інкубаційний період хвороби становить близько 5 років, в деяких випадках триває до 20 років.

Хвороба характеризується різноманіттям клінічних проявів. Спочатку на тілі людини з’являються шкірні зміни: бурувато-жовті плями, особливо на обличчі, кінцівках, сідницях. Пізніше ці плями перетворюються на горбики та вузлики діаметром до 3 см, синюватого кольору. Обличчя хворого стає схожим на “лев’ячу морду” — зморшки та складки на обличчі поглиблюються, ніс потовщується, різко виступають надбровні дуги. Брови та вії випадають. Вторинні інфекції призводять до деформації кисті, втрати пальців і дистальних відділів кінцівок, можуть розвиватися сліпота, амілоїдоз. Хворі, які не отримали специфічне лікування, стають людьми з інвалідністю.

На розвиток прокази впливає низький рівень життя та санітарної культури, хронічні шкідливі захворювання — алкоголізм та наркоманія, часті вірусні інфекції. Також до факторів ризику відносять емоційні стреси та оперативні втручання. Виявити хворобу можна тільки за допомогою лабораторної діагностики. При підтвердженні діагнозу хворих ізолюють в лепрозорії. Лікування хвороби триває декілька років. Після початку лікування проказа більше не поширюється, хворі не будуть заразними.

💉Вакцини проти лепри не існує, тому основними заходами профілактики є:

• дотримання стандартних правил санітарної гігієни (миття рук з милом, дезінфекція травм);
• уникнення контакту з біологічними рідинами та висипами інфікованих на проказу людей.

Дбайте про себе! І будьте здорові!!!