Всесвітній день допомоги хворим на проказу

📅Всесвітній день допомоги хворим на проказу (лепру, або хворобу Гансена) відзначається щорічно в останню неділю січня. Його мета – привернути увагу до проблеми прокази, розвіяти міфи про невиліковність та заразність хвороби та боротися з дискримінацією людей, що на неї страждають.

Це захворювання досі існує у понад 120 країнах, але є цілком виліковним за умови своєчасної діагностики та лікування. Всесвітній день допомоги хворим на проказу був заснований ООН у 1953 році на честь всіх небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з проказою.

🌏За даними ВООЗ у світі на лепру страждають близько 11 млн людей, серед яких чоловіків втричі більше, ніж жінок. Діти більш чутливі до прокази, ніж дорослі. Нині проказа зустрічається головним чином у тропіках і субтропіках, в районах з більш холодним кліматом вона рідкісна, переважно серед найбідніших прошарків населення країн Африки (Танзанія, Мадагаскар, Мозамбік), Азії (Індія, Бірма, Непал) та Південної Америки (Бразилія). В економічно розвинених країнах реєструють лише поодинокі її випадки. У багатьох країнах уражені люди несуть подвійний тягар – вони страждають не лише від фізичних, але й психологічних наслідків цієї хвороби.

ℹ️Проказа – одне з найдавніших інфекційних захворювань, що було відомо людству задовго до початку нашої ери. Збудником є бактерія Mycobacterium leprae (паличка Гансена), яка є внутрішньоклітинним паразитом, не утворює спор, не росте на живильних середовищах, не утворює токсинів. Є стійкою у навколишньому середовищі, у трупах хворих зберігається багато років, при кімнатній температурі зберігає свої властивості 10-12 і більше років.

Зараження проказою найбільш імовірне внаслідок тривалого й досить тісного побутового контакту. Збудник передається від хворої людини до здорової найчастіше з виділеннями з носа (під час кашлю, чхання), а також контактним способом. Зі 100 осіб лише в трьох розвиваються якісь ознаки, тобто хвороба не має великої заразності. Здорові люди, як правило, піддаються ризику лише в тому разі, коли в них порушено імунний статус.

⌛Інкубаційний період хвороби триває близько 5 років. У деяких випадках симптоми можуть розвинутися протягом одного року, а в інших – до 20 років.

Хвороба вражає шкіру, нервову систему, очі та слизові оболонки та призводить до характерних змін:

• Деформація обличчя: набряки й ураження слизових оболонок носа й очей, обличчя набуває «левового» вигляду (це називають «левіноїдним обличчям»).
• Виразки на шкірі: на тілі з’являються глибокі виразки, які довго не загоюються.
• Втрата кінцівок: через пошкодження нервів і кровоносних судин кінцівки частково відмирають, пальці можуть відпадати.
• Порушення рухів і чутливості: хворі втрачають чутливість у кінцівках, отримують травми.

🔍Виявити хворобу можна тільки за допомогою лабораторної діагностики. Усі хворі на лепру в Україні (це поодинокі випадки упродовж багатьох років) отримують лікування в спеціалізованому медичному закладі — лепрозорії в Одеській області. Лікування хвороби триває декілька років.

Вакцини проти лепри не існує, тому основними заходами профілактики є:

• дотримання правил санітарної гігієни (миття рук з милом, дезінфекція травм);
• не подорожувати в ті країни, де зафіксували лепру, щоб уникнути небажаних контактів з можливими носіями або хворими на проказу.

☝️Сьогодні хвороба, яка вважалася вироком, поступово стає лише історичною згадкою. Але поки вона не зникла повністю, ми повинні пам’ятати про тих, хто потребує нашої допомоги та підтримки.