Всесвітній день йододефіциту

📅Всесвітній день йододефіциту відзначається щорічно 21 жовтня. Мета цього дня – поширити інформацію про важливість йоду для людського організму, наслідки його нестачі, а також про способи профілактики та лікування йододефіцитних захворювань.

Йододефіцитні захворювання є одними з найпоширеніших неінфекційних захворювань людини. У більш ніж 1,5 млрд жителів Землі, які проживають практично на всій території континентальної Європи (за винятком країн Скандинавії, Австрії та Швейцарії), існує підвищений ризик недостатнього споживання йоду.

Чому йод важливий? Йод – це мікроелемент, необхідний для нормальної роботи щитоподібної залози (він бере участь у синтезі гормонів щитоподібної залози, які регулюють обмін речовин), розумового розвитку (йод є життєво важливим для нормального розвитку мозку, особливо у дітей).

ℹ️Нестача йоду може призвести до цілого ряду захворювань, які називаються йододефіцитними. У дефіциту йоду часто немає зовні вираженого характеру. Він може виявлятися млявістю, слабкістю, стомлюваністю, поганим настроєм, зниженням апетиту. У дітей це виявляється у поганій успішності у школі, втрати інтересу до пізнавальних ігор. Йод необхідний для того, щоб нормально працював маленький, але дуже важливий орган у нашому тілі – щитоподібна залоза.

Якщо не вистачає йоду, то не вистачає і гормонів, отже, виникає хвороба. Спочатку, щоправда, організм намагається впоратися із проблемою сам. Щитоподібна залоза намагається працювати більше і більше, а для цього збільшується у розмірі – у результаті виникає зоб. Але коли це не допомагає, тоді починаються проблеми. Якщо це відбувається під час вагітності та в ранньому грудному віці, то у дитини виникає серйозне відставання у розумовому, психічному та фізичному розвитку. У дорослих та у дітей старшого віку розвиваються зоб та симптоматика, про яку наведено вище. На жаль, цей життєво необхідний мікроелемент не має здатності вироблятися в організмі, отримати його людина може лише з їжею.

☝️Основна причина широкого поширення йододефіцитних захворювань у тому, що традиційний харчовий та водний раціон не в змозі забезпечити достатньої кількості йоду, необхідного для нормального функціонування щитоподібної залози, а використання багатих йодом продуктів через різні обставини може бути обмежене.

Так, останнім часом у нашій країні знижується споживання морської риби, багатої на йод. Зменшилося також споживання м’яса та молока, де йоду міститься значно більше, ніж у рослинній їжі. Збагачення організму йодом багато в чому залежить від умов, за яких організм його засвоює, оскільки іноді за нормального забезпечення організму цим елементом можуть спостерігатися ознаки його нестачі. Причиною є наявність агентів, які заважають нормальному засвоєнню йоду організмом. До них можна віднести, наприклад, використання сильно хлорованої води, надмірне «збагачення» організму фтором в результаті використання фторвмісної зубної пасти або вживання фторованої води. Також для гарного засвоєння йоду потрібна і наявність в організмі його «союзників» – вітамінів А та Е, кобальту, міді та ін. Наприклад, при дефіциті селену йод не засвоюється.

Інші потенційні фактори ризику, які можуть спровокувати йододефіцит: вагітність, радіоактивне опромінення, тютюнопаління, алкоголь, приймання оральних контрацептивів та інші фактори.. У жінок ризик виникнення йододефіциту вище. У різному віці можуть виникати різні типи йододефіциту.

Отже, значною мірою вміст йоду в організмі безпосередньо залежить від того, наскільки багаті їм продукти, які споживаються: з ними людина може отримати близько половини добової дози цього елемента. Вміст йоду у звичайних харчових продуктах невеликий, але існують продукти, що є носіями великих кількостей йоду. Це такі як:

1. Морські водорості. Морська капуста м’яко повертає нашому організму колишню стійкість та бадьорість, втрачені за умов йодного дефіциту. Але слід врахувати – щоб набрати добову дозу йоду, необхідно з’їдати 100-200 г ламінарії на день.

2. Риба (оселедець, камбала, тріска, палтус, морський окунь, тунець, лосось). У морській рибі міститься близько 70 мкг% йоду, а печінці тріски – до 800 мкг%. Вживання лише 180 г тріски покриє добову потребу організму в йоді. Дуже багато цього мікроелемента у риб’ячому жирі. Кількість йоду у риб’ячому жирі може досягати 770 мг. Діти, яким батьки вводили його до раціону, оберігалися не лише від рахіту, а й від дефіциту йоду.

3. Йодовані продукти (сіль, хлібобулочні вироби, молочні продукти тощо).

4. Значна (порівняно з більшістю інших продуктів) кількість йоду містить:

🔸прісноводна риба (кількість йоду зазвичай не перевищує 5-8 мг на 100 сирої ваги);

🔸зернові культури, молоко, яйця, олія, яловичина;

🔸овочі, вирощені на багатих йодом ґрунтах, у тому числі: баклажани, ріпчаста і зелена цибуля, часник, салат-латук, щавель, спаржа, шпинат, редис, буряк, картопля, морква, томати.

5. Деякі фрукти та ягоди, у тому числі апельсини, лимони, банани, диня, виноград, ананаси, полуниця, яблука, хурма.

6. Печериці. Рекомендована денна норма йоду міститься у 1,5 кг цих грибів.

Але все-таки найнадійнішим джерелом йоду є морепродукти. Регулярне використання в їжу йодовмісних продуктів, насичення ними вашого раціону дозволить значною мірою розв’язати питання забезпечення організму достатньою кількістю йоду. Також як профілактика дефіциту йоду рекомендується обмежити споживання тваринних жирів, збільшити вміст у раціоні свіжих фруктів та овочів, обмежити споживання солі та цукру.

👨‍⚕️Якщо, є симптоми захворювань, які пов’язані з дефіцитом йоду, треба негайно звернутися до лікаря.