Всесвітній день серця
29 вересня 2024
29 вересня щорічно, починаючи з 2000 року, за ініціативою Всесвітньої федерації серця та підтримкою Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається Всесвітній день серця.
Метою цього дня є підвищення уваги до нашого головного м’яза, обізнаності громадськості щодо профілактики та лікування захворювань серця і судин.
❤️Серце – це орган, який функціонує кожну секунду нашого життя, надсилаючи кров і поживні речовини до всіх клітин тіла. Ця робота надзвичайно важлива для забезпечення правильної діяльності органів і систем нашого організму.
Серцевий м’яз та кровоносна система можуть втрачати свою функціональність внаслідок різноманітних несприятливих факторів. Серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності у світі: щороку від них вмирає 17,9 млн людей, що становить 45% всієї смертності.
За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» 64% випадків смертей в Україні припадає на серцево-судинні захворювання — 450 000 втрачених життів щороку. Серцево-судинні захворювання є причиною 30% передчасних смертей серед чоловіків працездатного віку. Вони знижують тривалість та якість життя, призводять до інвалідності та втрати працездатності, і все більше випадків трапляється серед молоді.
У Донецькій області хворі із захворюваннями системи кровообігу знаходяться на першому місці серед дорослих хворих, які лікувалися у стаціонарах у 2023 та 2022 роках (2023рік – 20,7%; 2022 рік – 18,9%). У структурі смертності дорослих пацієнтів, які лікувалися у стаціонарах, смертність від захворювань системи кровообігу у 2023 році склала 62,7% (2022 рік – 48,7%).
Найбільш поширеними серцево- судинними захворюваннями є: ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт, серцева недостатність та інші. З ішемічною хворобою серця пов’язано близько 46% летальних випадків серед українців. Вона виникає внаслідок порушеного кровотоку серцевого м’яза (міокарда) через ураження артерій і часто має безсимптомний перебіг, аж поки не призводить до серцевої недостатності (зниження спроможності серця перекачувати кров судинами), стенокардії (напади болю в серці) або інфаркту, що супроводжується відмиранням тканин серцевого м’яза.
Ще одне з найпоширеніших захворювань — інсульт — порушення мозкового кровообігу через розрив або закупорку судин. Без достатнього кровопостачання клітини мозку пошкоджуються та втрачають свою функцію.
На розвиток серцево- судинних захворювань значною мірою впливають чотири поведінкових факторів ризику, тобто наш стиль життя:
- Вживання тютюну чи електронних пристроїв для куріння.
- Незбалансоване харчування.
- Низька фізична активність.
- Вживання алкоголю.
Тому профілактика серцево- судинних захворювань повинна бути спрямована насамперед на ці фактори ризику. Не зволікайте і вчасно корегуйте спосіб життя, адже запобігти хворобам серця простіше, ніж лікувати і мати справу з наслідками.
1️⃣Припиніть курити та вживати тютюн
Безпечного куріння не існує. Звичайні сигарети, електронні, тютюнові вироби для нагрівання та кальяни – шкідливі. Так само шкідливе й пасивне куріння – коли ви вдихаєте дим, який випускає курець. Через вплив тютюну клітини крові налипають на стінки судин та утворюють тромби, які можуть призвести до стенокардії, інфаркту або інсульту. Частота серцевих скорочень під час куріння зростає на 10-18 ударів в хвилину і відновлюється лише через 15-20 хвилин. За добу серце курця, що випалює щопівгодини нову сигарету, робить до 10-15 тисяч зайвих скорочень. Найкраще рішення – кинути курити назавжди 🚭, ідеальне – не починати взагалі!
2️⃣Харчуйтеся збалансовано
Нездоровий раціон є головним фактором ризику розвитку ССЗ та причиною кожної п’ятої смерті у світі. Продукти з високим вмістом солі та цукру, оброблена їжа, продукти з вмістом трансжирів, недостатнє вживання овочів і фруктів та, як наслідок, зайва вага — усе це призводить до розвитку ССЗ: артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту та інсульту.
Тому, ВООЗ рекомендує вживати:
- 400 г овочів та фруктів щодня 🍊🍇🍒🍓🥑🍆🥒🥦;
- не більше 1 ч. л. солі на добу. Не досолюйте їжу, приберіть сільницю 🧂 зі столу і пильнуйте склад готової продукції (соуси, консерви тощо);
- до 10 ч. л. доданого цукру на добу 🍚. Не вживайте підсолоджені напої, контролюйте споживання солодощів, випічки, краще заміните це на ягоди та фрукти;
- менше трансжирів, які зазвичай містяться у магазинній випічці 🍰, фастфуді, та обробленої їжі (ковбаси, сосиски, копчені продукти тощо);
- двічі на тиждень намагайтеся їсти рибу 🐟, особливо морську як джерело омега-3 жирних кислот. Вони дуже корисні для серця. Додайте рослинну олію, горіхи, насіння 🥑🥜;
- стежте за кількістю та розміром порцій, не переїдайте.
3️⃣Будьте фізично активним
Якщо недостатньо рухатися, то сила скорочень серця послаблюється, а тонус судин знижується. Малорухливий спосіб життя також часто призводить до ожиріння — а це додаткове навантаження на серцево-судинну систему. Натомість під час фізичних навантажень покращується кровообіг та зменшується ризик утворення згустків крові у судинах.
ВООЗ рекомендує щонайменше 150-300 хвилин аеробної фізичної активності помірної інтенсивності протягом тижня, або щонайменше 75-150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності протягом тижня, або еквівалентне поєднання фізичної активності помірної та високої інтенсивності. Виберіть для себе вид фізичної активності, який найбільше вам підходить (біг, скандинавська ходьба, піші прогулянки або інше 🏃🚶♂️🚴). Аеробні вправи помірної інтенсивності є безпечними для більшості, але краще проконсультуйтеся з лікарем, якщо маєте хронічні захворювання чи низьку фізичну активність в минулому.
4️⃣Припиніть вживати алкоголь
Адже безпечної дози алкоголю не існує. Жоден алкогольний напій 🍷 не допоможе зняти стрес, і навіть навпаки, клітини серця дуже чутливі до токсичної дії алкоголю, тому його вживання може призвести до інфаркту, інсульту та артеріальної гіпертензії. Найкраще справитись зі стресом допоможе прогулянка на свіжому повітрі або інша фізична активність. Тверезе життя знизить ризик розвитку серцево-судинних захворювань, підвищить твою ефективність і концентрацію та допоможе покращити стосунки з близькими людьми.
На розвиток серцево-судинних захворювань також впливають біологічні показники – артеріальний тиск, холестерин та індекс маси тіла, які необхідно контролювати.
Артеріальний тиск
Часто інсульти та інфаркти є ускладненням артеріальної гіпертензії – постійного підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст. До 40% людей з артеріальною гіпертензією не знають про свою хворобу, оскільки на початкових етапах вона протікає непомітно. Проте саме підвищений артеріальний тиск може стати причиною більш серйозних захворювань серця та судин.
Холестерин
Важливий для функціонування клітин організму. Однак існує так званий поганий холестерин, високий рівень якого у крові формує бляшки на стінках артерій і погіршує кровообіг. Це може призвести до звуження артерій, підвищеного тиску та розвитку ішемічної хвороби серця та інших серцево-судинних захворювань.
Важливо слідкувати за своїм індексом маси тіла (ІМТ), адже навантаження на серцевий м’яз збільшується разом із кількістю надлишкових кілограмів.
Виміряти ІМТ можна за формулою: вага (кг) / зріст у метрах в квадраті (м2). Якщо ваш показник ≥ 25,0 — імовірно, у вас є зайва вага.
Додатково виміряйте окружність талії, це допоможе визначити розподіл жиру в організмі. При обхваті талії понад 94 см у чоловіків і понад 80 см у жінок збільшується ризик серцевих захворювань та діабету, оскільки такі цифри можуть свідчити про ожиріння. Намагайтеся уникати стресу та тривожних станів, які більше ніж у 2 рази підвищують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби – ускладнень та смерті. Не забувайте про здоровий сон. Дорослим особам (віком від 18 до 64 років) рекомендується спати не менше протягом 7 годин на ніч, у віці 13–18 років — 8–10 год, а дітям 6–12 років — 9–12 год.
Пам’ятайте, що серцево-судині захворювання легше лікувати, якщо виявити їх на ранніх етапах. Не нехтуйте проходженням профілактичних обстежень у лікаря!
Станьте на варті свого серця — піклуйтеся про його здоров’я щодня!