Як художник без медичної освіти розробив вакцину від сказу

💉Французький мікробіолог Луї Пастер 6 липня 1885 року провів першу успішну вакцинацію людини від сказу. Він врятував життя 9-літньому Жозефу Мейстеру, якого вкусив скажений пес. Луї Пастер (1822-1895) все життя займався біологією і лікував людей, не отримавши ні медичної, ні біологічної освіти. Пастер займався живописом.

У 1885 році Луї Пастером була розроблена вакцина від сказу захворювання, яке в 100% випадків закінчується смертю хворого. Існує легенда, що в дитинстві майбутній вчений побачив людину, вкушену скаженим вовком. Тоді захотів винайти від цього ліки. Коли Пастер таки створив вакцину, він довго не наважувався перевірити ефективність антирабічної вакцини на людях.

Зрештою, він вирішив перевірити дію щеплення на собі. Але допоміг випадок: до нього привезли хлопчика, покусаного скаженою собакою. У будь-якому випадку дитина б померла, тому Пастер увів створену ним вакцину дитині. Вакцина базувалася на вірусі сказу, ослабленому в лабораторних умовах, і вводилася поступово протягом кількох днів. Після 14 ін’єкцій хлопчик одужав. На знак подяки за свій порятунок Йозеф все життя доглядав за могилою вченого і працював сторожем в Інституті Пастер.

Коли в 1940 році гітлерівські війська почали окупацію Франції, і солдати почали вимагати від Мейстера розкрити гробницю Пастера, той вважав за краще накласти на себе руки, але не осквернив прах ученого. Сьогодні ж вакцина для лікування сказу успішно застосовується у всіх країнах світу. Пастеру і його послідовникам довелося вести боротьбу за визнання нового способу запобігати інфекційним хворобам. Його досліди піддавали сумнівам і критикували за наукові погляди. Пастер створив світову наукову школу мікробіологів, багато хто з його учнів згодом стали видатними вченими. Їм належить 8 Нобелівських премій.

Саме Пастер заклав один з наріжних принципів наукового дослідження, доказовість, сказавши знамените «ніколи не довіряйте тому, що не підтверджене експериментами». Одним із перших вакцинацію зробили Жану-Батісту Жупілю, героїчному хлопцю, сільському пастуху, який захистив своїх односельців від укусів скаженого пса, вбивши його, але при цьому отримав багато укусів. За виявлену хоробрість французька Академія наук присудила Жупілю премію в 1000 франків. Пастерівська вакцинація врятувала йому життя, а він вправно використав ці гроші, вивчився на лікаря і плідно працював у Інституті Пастера в Парижі.

ПОМИЛКА ДОПОМОГЛА ЛУЇ ПАСТЕРУ ВІДКРИТИ МЕТОД ВАКЦИНАЦІЇ. ЦІКАВІ ФАКТИ

Французький вчений Луї Пастер зробив прорив у медицині та імунології, зокрема. Він першим довів, що хвороби, які тепер називають інфекційними, можуть виникати тільки в результаті проникнення в організм із зовнішнього середовища мікробів. Лабораторія Пастера в ті часи нагадувала пташину ферму, бо вчений виявив збудника курячої холери й намагався знайти спосіб протидії цієї хвороби. Професору допомогла випадковість. Культура з холерними мікробами була забута в термостаті. Після того як висушений вірус був введений курчатам, вони, на подив вченого, не померли, а перенесли лише легку форму захворювання. А коли вчений заразив їх знову свіжою культурою, у курей не з’явилося жодного симптому холери. Пастер зрозумів, що введення ослаблених мікробів в організм може запобігти зараженню надалі. Так народилася вакцинація.

Пастер назвав своє відкриття в пам’ять про вченого Едварда Дженнера, який для попередження віспи вводив пацієнтам кров корів, заражених безпечною для людини формою цієї хвороби (слово «вакцина» походить від латинського vacca-«корова»). На відміну від більшості мікроорганізмів, з якими доводилося мати справу вченому до цього, вірус сказу не міг існувати сам по собі. Збудник жив лише в клітинах мозку. Як отримати ослаблену форму вірусу — це питання хвилювало вченого. Пастер дні й ночі проводив у лабораторії, заражаючи кроликів сказом і препаруючи потім їх мозок. Він особисто збирав слину хворих тварин прямо з пащі. Пастер створив вакцину для боротьби зі сказом. За свої заслуги він отримав близько 200 орденів. У Пастера були нагороди майже всіх країн світу.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

📅Луї Пастер народився 27 грудня 1822 року у французькому департаменті Жура. Його батько Жан Пастер був шкіряником і ветераном Наполеонівських воєн. У дитинстві хлопець багато малював, і батьки вже сподівалися, що він стане великим художником, але помилилися. Луї захопився спершу читанням, потім науками. Ім’я Пастера як художника значилося в довідниках портретистів ХІХ століття. Пастер залишив портрети своїх сестер і матері, але, згодом, через своє захоплення хімією, займатись живописом таки покинув.

До слова, пастелі та портрети батьків і друзів, написані Пастером у віці 15 років, тепер виставлені й зберігаються в музеї Інституту Пастера в Парижі. Луї Пастер помер 28 вересня 1895 року у Марн-ла-Кокетті, що поблизу Парижа у віці 72 років. Смерть була спричинена ускладненнями, які виникли після декількох інсультів. Його було поховано у соборі Паризької Богоматері, однак згодом останки вченого перепоховали у склепі в Інституті Пастера у Парижі. Стіни склепу прикрашені ілюстраціями видатних досягнень вченого, виконаними у стилі Візантійської мозаїки.