Як не захворіти на гарячку західного Нілу!!!

Гарячка Західного Нілу, або скорочено ГЗН, відноситься до особливо небезпечних вірусних інфекцій і передається через укуси комарів 🦟. Ця хвороба чинить серйозний вплив на здоров’я населення і дуже швидко поширюється в міжнародних масштабах. Вірус гарячки Західного Нілу віднесено до ІІІ групи небезпеки відповідно до рівня його інфекційної загрози.

Звідки ж до нас прийшла ця хвороба? Вірус гарячки Західного Нілу був відкритий у 1939 році. Вченими при проведенні вірусологічних досліджень з крові хворої в Уганді (район Західного Нілу) був виділений новий вірус, який і отримав свою назву від регіону виявлення.

У 1953 році вірус було виявлено і у птахів 🐦‍(ворони і голубоподібні) у районі дельти Нілу. Вважалось, що вірус гарячки Західного Нілу безпечний для птахів, але згодом з’ясувалось, що у птахів він може викликати смертельну хворобу.

На сьогоднішній день хвороба розповсюджена в багатьох країнах Азії, Африки, Європи, США. Серйозний спалах ГЗН стався в Європі в 1996-1997 роках в Румунії, коли захворіло понад 5000 людей. В 2018 році знову спостерігався спалах в багатьох країнах Європи. Найсильніше постраждали Італія, Греція, Угорщина, Румунія. Територія України має всі умови (кліматичні, географічні, флоро-фауністичні) для формування та функціонування сталих осередків ГЗН. Природні осередки цього захворювання виявлені на півдні України (Одеська, Херсонська, Миколаївська), а також в деяких західних та східних областях.

Гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, яка передається через укуси комарів 🦟. Вона може спричинити лихоманку, висипання на шкірі, а в тяжких випадках – запалення мозку🧠. Ця хвороба має сезонність, найчастіше люди хворіють на неї влітку та восени. При настанні холодної погоди ☔ і зменшенні чисельності комарів, небезпека захворіти різко зменшується.

Основним джерелом і резервуаром збудника є перелітні птахи🕊️🦆. У крові цих птахів концентрація вірусу дуже висока і він зберігається в них від 2 тижнів до 200 днів. Резервуаром вірусу також можуть бути деякі свійські птахи (гуси, качки), домашні тварини (коні, собаки, коти, кролі), дрібні ссавці, гризуни, кажани. Але в їх організмах вірус зберігається в доволі малій концентрації і дуже нетривало. Збудник захворювання добре зберігається в замороженому та висушеному станах. У тканинах і органах інфікованих качок🦆 і голубів🕊️ вірус зберігається від 20 до 100 днів. При температурі вище 60°С гине впродовж 30 хвилин.

А ось переносниками захворювання є численні види кровосисних комарів 🦟, які інфікуються під час харчування кров’ю хворих птахів. При укусу комарів вірус потрапляє в організм людей і тварин, де розмножується і призводить до хвороби. Також можна інфікуватись при переливанні крові, трансплантації органів, трансплацентарно від матері до дитини. Вкрай рідко можна заразитись при контакті з кров’ю тварин. А ось інфікована людина для оточуючих не заразна.

Групами ризику інфікування вірусом ГЗН є люди, які проживають в місцях великої концентрації комарів і птахів: працівники птахоферм, мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці, які перебувають у польових умовах при веденні бойових дій на території природних осередків. До груп ризику належать також мешканці будинків з підтопленими підвальними приміщеннями, де відбувається розмноження кровосисних комарів.

🧐 Які ж характерні прояви цього захворювання?

У людей дуже висока сприйнятливість до хвороби, хоча до 80% людей хворіють безсимптомно. У 20% хворих розвиваються симптоми респіраторних захворювань: висока температура, головний біль, біль у горлі, суглобах, м’язах, слабкість, світлобоязнь, біль в очних яблуках, висипи на тілі, збільшення печінки та селезінки. Найнебезпечнішими є ураження центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт, параліч), які можуть привести до летальних випадків. Смертність при ГЗН становить від 2 до 14%. Найчастіше ці симптоми виникають у людей похилого віку та з ослабленою імунною системою.

Специфічного лікування гарячки немає, лише симптоматичне. Після перенесеного захворювання у людини виробляється стійкий імунітет, повторні випадки захворювання не реєструються. Вакцина для запобігання захворювання людей не розроблена.

🧐 Профілактика гарячки Західного Нілу

Для цього потрібно використовувати репеленти, фумігатори, захисний одяг від комарів, який максимально прикриває тіло, а також закривати протимоскітними сітками вікна та двері.

Також необхідно проводити заходи по зниженню чисельності переносників, тобто комарів, у відкритій природі, підвальних та житлових приміщеннях будинків.

Бережіться від укусів комарів! І будьте здорові!