Як не захворіти на туляремію

Туляремія – це особливо небезпечна інфекційна хвороба, яка викликається бактерією Francisellatularensis. Кроляча лихоманка, мишача хвороба, мала чума – все це синоніми туляремії. Туляремія вперше була описана в 1911 році в Каліфорнії під час дослідження епізоотії серед гризунів. Перші випадки захворювання у людей були зафіксовані серед мисливців і фермерів, які контактували з інфікованими тваринами.

ℹ️Упродовж XX століття туляремію ретельно вивчали в різних країнах. Вона набула особливого значення в період Другої світової війни, коли досліджували можливість використання збудника туляремії в якості біологічної зброї. На сьогодні туляремія залишається актуальною проблемою громадського здоров’я у багатьох країнах світу.

Ця хвороба поширена у Північній Америці, Європі, Азії, частково в Африці. Особливо небезпечні регіони – це місцевості з великою кількістю гризунів та високою вологістю.

Природними вогнищами туляремії в Україні є степові зони півдня та південного сходу, де часто реєструються спорадичні випадки хвороби. Так, в Україні в 2022 році було зареєстровано 2 випадки захворювання в Київській області, в 2023 році – 1 випадок на Миколаївщині. В 2024 році в Україні, в т.ч. і в Донецькій області захворювання на туляремію серед населення не реєструвалось. Разом з тим, за умов наявності ензоотичних територій в 27 населених пунктах нашого регіону, ризик щодо виникнення захворювання на туляремію у людей зберігається.

Основними природними резервуарами інфекції є

Дикі гризуни (ховрахи, полівки, миші), зайцеподібні (зайці, дикі кролики), бобри та інші. Вони не лише переносять бактерії, а й створюють природні вогнища інфекції, що робить контроль за популяцією гризунів важливим елементом профілактики. Крім того, важливу роль у підтримці циркуляції збудника відіграють деякі види птахів. А ось головними переносниками цих бактерій є іксодові кліщі, комарі, ґедзі. Туляремійна паличка відрізняється високою стійкістю до впливу навколишнього середовища, особливо до низьких температур та високої вологості. У замороженому м’ясі тварин зберігається до трьох місяців, у зерні за температури нижче 0 °С – до 6 місяців, у висушених шкурах – близько шести тижнів. Але бактерії нестійкі до високих температур (при 60°С гинуть через 10-20 хвилин, при 100°С – через 1-2 хвилини). Згубними для них є і дезінфектанти (розчин хлораміну, хлорного вапна).

Як же людина може заразитися туляремією?

Основними шляхами передачі є:

• Укуси кліщів, комарів та інших кровосисних комах.
• Контакт з шкірою або слизовими оболонками інфікованих тварин, таких як гризуни.
• Вдихання пилу з шкур тварин, сіна або інфікованого грунту.
• Вживання забрудненої харчової продукції або води.
• Передача через ушкоджену шкіру або потрапляння інфекції через очі.

Часто перебіг захворювання проходить у досить важкій формі. Симптоми туляремії: починається захворювання з лихоманки, температура тіла підвищується до 39-40°С. Виникає загальна слабкість, сильний головний біль, нудота, біль у м’язах, почервоніння обличчя та очей, носові кровотечі, збільшуються лімфовузли (пахові та шийні).

У хворих можуть виникати марення. З’являються висипання на тілі, які супроводжуються свербінням. Ці висипи тривають до 2-х тижнів, лущаться і приводять до пігментації шкіри. Збільшуються печінка, селезінка. Лихоманка може тривати 15-18 днів, іноді подовжується до 3-4 тижнів і навіть довше. У більшості випадків захворювання закінчується видужанням. Смертність від туляремії складає 5-7%. Після перенесеного захворювання виробляється стійкий імунітет.

Враховуючи тяжкість захворювання та можливість летальних наслідків без лікування, важливо дотримуватися заходів профілактики, які включають:

• проведення боротьби з гризунами;
• дотримання правил особистої гігієни, використання захисних масок, окулярів, рукавичок при роботі з тушками тварин, шкурками;
• вживання тільки кип’яченої доброякісної (з перевірених джерел) води;
• здійснення ретельної термічної обробки м’яса, особливо диких тварин, зокрема зайців, гризунів, дикого птаха;
• використання захисних репелентів при виході в зелені зони;
• при перебуванні на природі необхідно проводити само та взаємоогляди на наявність кліщів;
• використання засобів індивідуального захисту під час обробки зерна, сіна.

❗У разі появи перших ознак лихоманки негайно звертайтеся за медичною допомогою до найближчої медичної установи! Будьте здорові!