Як не захворіти на туляремію

Туляремія — це зоонозне інфекційне захворювання, яке викликається висококонтагіозною бактерією Francisella tularensis. Також відома ця хвороба як кроляча лихоманка або лихоманка оленячих мух. Захворювання може передаватись від тварин до людини через укуси кліщів, контакт з інфікованими тваринами або вживання забрудненої води. Туляремія вперше була описана в 1911 році в Каліфорнії під час дослідження епізоотії серед гризунів. Збудник захворювання був виділений американським мікробіологом Едвардом Френсісом, на честь якого бактерія отримала назву Francisella tularensis.

Упродовж XX століття туляремію ретельно вивчали в різних країнах. Вона набула особливого значення в період Другої світової війни, коли досліджували можливість використання її як біологічної зброї. ВООЗ відносить туляремію до потенційних біологічних агентів(категорія В).

Природні осередки цього захворювання зберігаються по всьому світу. Особливо небезпечні регіони – це місцевості з великою кількістю гризунів та високою вологістю. Щорічно у світі хворіють на туляремію до 500 тисяч людей. Природними вогнищами туляремії в Україні є степові зони півдня та південного сходу. За даними Центру громадського здоров’я, в Україні реєструються випадки туляремії, переважно в сільських та лісових районах, де є природні осередки інфекції. За 2025 рік випадків захворювання на туляремію в Донецькій області не реєструвалось. Разом з тим, за умов наявності ензоотичних територій в 19 населених пунктах області, ризик щодо виникнення захворювання на туляремію у людей зберігається. Пік захворюваності припадає на літо та осінь.

Збудник туляремії — туляремійна паличка, яка здатна тривалий час зберігатися у зовнішньому середовищі (вода, ґрунт, шкури тварин). У замороженому м’ясі тварин зберігається до трьох місяців, у зерні за температури нижче 0 °С – до 6 місяців. Але бактерії нестійкі до високих температур( при 60°С гинуть через 10-20 хвилин, при 100°С – через 1-2 хвилини). Згубними для них є дезінфектанти, розчини хлораміну та хлорного вапна вбивають за 3-5 хвилин.

Основний резервуар інфекції – дикі гризуни(ховрахи, полівки, миші), зайцеподібні (зайці, дикі кролики), бобри, також свійські тварини – свині, вівці. Стосовно гризунів, то вони не лише переносять бактерії, а й створюють природні вогнища цієї інфекції. Крім того, важливу роль у підтримці циркуляції збудника відіграють деякі види птахів і кліщі, які здатні зберігати інфекцію роками. Можлива передача через комарів і гедзів.

Гризуни виділяють збудника з випорожненнями, сечею та забруднюють воду відкритих водойм і криниць, продукти харчування, зерно, сіно, солому, фураж. В організм людини збудник туляремії потрапляє через пошкоджену шкіру, слизові оболонки очей, травного та дихального трактів.

⚠️Зараження відбувається:

🔸контактним шляхом – під час роботи з інфікованими тваринами (при обробці шкір, на полюванні);

🔸аліментарним – при вживанні зараженої води або недостатньо термічно обробленого м’яса;

🔸аерогенним – при вдиханні пилу під час робіт з сіном, соломою, зерном, що містить бактерії;

🔸трансмісивним – через укуси комах, кліщів.

До групи ризику належать мисливці, фермери, ветеринари, туристи й дачники, а також персонал лабораторій, який працює з зараженим матеріалом.

👨‍⚕️Симптоми захворювання

Проявляється хвороба, зазвичай, через 2-4 дні після інфікування головним болем, лихоманкою з підвищенням температури тіла до 40ºС, нудотою, блюванням, вираженою загальною слабкістю, носовими кровотечами, м’язовими болями (частіше, в поперековій області і литкових м’язах). На 2-3 день збільшуються лімфатичні вузли, з’являються висипання на тілі, які супроводжуються свербінням. Ці висипи тривають до 2-х тижнів, лущаться і приводять до пігментації шкіри. Захворювання триває 2 – 3 тижні, іноді довше. Смертність від туляремії складає 5-7%.

👉Перехворілі на туляремію зберігають стійкий імунітет  на все життя.

✅Для профілактики цього небезпечного захворювання слід дотримуватися наступних порад:

✔️не вживати сиру воду з відкритих водоймищ та невідомих джерел;

✔️захищати харчові продукти від гризунів;

✔️не допускати потрапляння гризунів у зерносховища;

✔️забезпечити правильне облаштування та утримання криниць;

✔️проводити дератизацію (знищення гризунів) в приміщеннях;

✔️використовувати захисний одяг при походах на риболовлю та полювання;

✔️проводити ретельний огляд тіла після кожного відвідування лісу на предмет виявлення кліщів.

👩‍🔬У жодному разі не займайтеся самолікуванням, при перших ознаках захворювання звертайтесь до лікаря!

                               Піклуйтесь про своє здоров’я та бережіть себе!