Якість повітря в укриттях і замкнених приміщеннях: на що звернути увагу

ℹ️В умовах воєнного стану критично важливим елементом безпеки в Україні стали укриття. Зазвичай це спеціальні захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття), споруди подвійного призначення (підземні паркінги та автостоянки, підземні переходи, метрополітен, підвальні приміщення торгівельних закладів, кафе та інших споруд), швидкоспоруджувані модульні укриття, а також найпростіші укриття (цокольні та підвальні поверхи житлових будинків, шкіл, лікарень, бетонні укриття — модульні конструкції).

Незважаючи на роки повномасштабної війни, доступ до безпечних місць та стан укриттів залишаються гострою проблемою.

Якість повітря та поганий повітрообмін — один із тих критичних факторів для життя та здоров’я, які людина майже не помічає, особливо під час тривалих повітряних тривог. В укриттях, підвалах, невеликих кімнатах без вентиляції чи приміщеннях із великою кількістю людей проблема якості повітря виникає швидко: зростає рівень вуглекислого газу, накопичуються волога, пил, мікроорганізми (віруси, бактерії та грибки), продукти горіння та інші токсичні речовини. І хоча це не завжди відчувається одразу, організм реагує досить швидко.

Чому ж якість повітря у закритих приміщеннях погіршується?

У нормі людина постійно видихає вуглекислий газ (CO₂), водяну пару та мікрочастинки. У просторому приміщенні з вентиляцією це не створює проблем. Але в укриттях чи тісних кімнатах без достатнього обміну повітря концентрація CO₂ починає зростати вже через 20–30 хвилин.

Окрім цього, у повітрі можуть уже бути наявними та продовжують накопичуватися: пил, леткі органічні сполуки з меблів (які виділяють токсичні випари — формальдегід, фенол, толуол — головним чином через клеї, лаки, фарби та плити ДСП), пластику, побутової хімії. На паркінгах наявні вихлопні гази, які містять оксиди азоту, леткі органічні сполуки, дрібнодисперсний пил та чадний газ, а в підвальних приміщеннях — надлишкова вологість та цвіль.

Особливо швидко це відбувається в приміщеннях із великою кількістю людей, зачиненими вікнами та відсутністю припливної вентиляції, де додатково якість повітря погіршується через дим свічок, роботу генераторів та газових пальників.

Найчастіше люди помічають: сонливість, нудоту, головний біль, відчуття «важкого» повітря, втому без причини, зниження концентрації, подразнення очей та слизових, запаморочення, відчуття нестачі повітря.

Ці симптоми часто списують на стрес чи втому, хоча причина може бути банальною — високий рівень CO₂ і недостатня вентиляція.

Вуглекислий газ — головний маркер «задушливого» приміщення. CO₂ сам по собі в тих концентраціях, які зазвичай виникають у приміщеннях, не є токсичною отрутою.

Свіже зовнішнє повітря містить приблизно 400–450 ppm CO₂. У приміщенні до 800 ppm — комфортний рівень. При 1000–1500 ppm погіршуються концентрація та самопочуття, а понад 2000 ppm часто з’являються головний біль, сонливість і виражена втома.

У переповнених укриттях без вентиляції ці показники можуть бути значно вищими.

Вологість не менш важлива, бо коли в приміщенні багато людей і мало вентиляції, швидко підвищується вологість. Це створює кілька проблем одночасно: повітря стає «важким», збільшується ризик росту плісняви, гірше випаровується піт, через що важче переноситься спека, підвищується виживаність деяких мікроорганізмів.

Надто сухе повітря теж небажане: пересихають слизові оболонки, зростає подразнення очей та носа. Оптимальною вважається відносна вологість близько 40–60%.

Особлива небезпека — продукти горіння! Свічки, газові пальники, буржуйки, генератори або навіть невелика кількість тютюнового диму в погано вентильованому просторі — це вже не лише питання комфорту.

Під час горіння утворюються: чадний газ (CO), дрібнодисперсний пил PM2.5, оксиди азоту та інші токсичні речовини.

Чадний газ особливо небезпечний тим, що не має запаху й може накопичуватися непомітно. Симптоми отруєння часто починаються з головного болю, слабкості та нудоти — тобто виглядають «як перевтома».

В укритті або замкненому приміщенні звертайте увагу на провітрювання.

Регулярне, навіть короткотривале, провітрювання суттєво покращує якість повітря. Якщо є можливість, краще забезпечувати періодичний приплив свіжого повітря, ніж тримати простір повністю герметичним.

Чим менший об’єм приміщення на одну людину, тим швидше погіршується повітря. Переповнення укриттів має значення не лише для комфорту, а й для фізіології.

Необхідно стежити за вологістю та конденсатом. Запітнілі стіни, краплі води, «затхлий» запах — ознаки надлишкової вологості та недостатнього повітрообміну. Це з часом призведе до розростання цвілі та грибка, що потенційно спричинить зростання алергічних реакцій і може стати тригером загострення бронхіальної астми.

Слідкуйте за джерелами горіння: генератори, пальники та навіть свічки потребують максимальної обережності. Генератори взагалі не повинні працювати всередині закритих приміщень. Також у разі потрапляння бойових газів чи диму від пожеж ззовні укриття без автономної фільтрації стає пасткою.

Для контролю якості повітря в укритті бажано мати побутові датчики контролю: датчик CO₂, датчик чадного газу; корисним буде й гігрометр. Навіть прості побутові моделі допомагають помітити проблему раніше, ніж з’являться виражені симптоми.

Якість повітря в укриттях і замкнених приміщеннях — це не лише питання комфорту. Від вентиляції, вологості та наявності продуктів горіння напряму залежать самопочуття, когнітивні функції та безпека людей.

Найпростіші речі — регулярний повітрообмін, контроль вологості та обережність із джерелами горіння — можуть мати значно більший вплив, ніж здається на перший погляд.

Ефективна вентиляція в укриттях напряму визначає, як довго люди зможуть там переховуватися. Без неї безпечний час скорочується до лічених годин. Особливо гостро нестача якісного повітря впливає на дітей, літніх людей та людей із хронічними серцево-судинними чи легеневими захворюваннями. Задуха, вологість та брак кисню підсилюють паніку й тривожність у людей під час стресу.

У першу чергу має бути забезпечена правильна вентиляція. Припливно-витяжна система: у захисних спорудах обов’язково має працювати механічна (примусова) вентиляція. Важливо, щоб вона працювала як на приплив чистого повітря, так і на витяжку відпрацьованого. У разі зовнішнього задимлення, хімічної загрози або якщо забір повітря ззовні неможливий, система повинна мати режим регенерації. У цьому режимі внутрішнє повітря очищується від CO₂ і повертається назад.

За можливості варто організувати в укритті фільтрацію та очищення повітря. Це можуть бути установки, оснащені фільтрами грубого (G4), тонкого (F7) та високого очищення (HEPA). Це дозволить затримувати до 99,9% пилу, алергенів, бактерій та вірусів. Можна додавати вугільні фільтри для поглинання шкідливих газів, диму та неприємних запахів. Якщо стаціонарна вентиляція відсутня або не справляється, бажано встановити мобільні очищувачі повітря з HEPA-фільтром, розраховані на площу укриття.

Обов’язково має відбутися зниження джерел забруднення. Потрібна заборона куріння, оскільки тютюновий дим швидко накопичується і різко погіршує склад повітря. Варто обмежити приготування їжі, особливо смаження на відкритому вогні, яке виділяє багато мікрочастинок та чадного газу. Також слід звести до мінімуму використання різких хімічних засобів для прибирання та ароматизаторів.

Не менш важливим є підтримання мікроклімату. Проводьте регулярне вологе прибирання поверхонь для зменшення кількості пилу.

Контролюйте вологість за допомогою гігрометра. Якщо повітря занадто сухе, використовуйте зволожувачі або розставте ємності з водою. Надмірна вологість зменшується за допомогою вологопоглиначів та провітрювання, якщо така можливість існує.

Щоб не наражати на небезпеку сусідів по укриттю, дотримуйтеся базових правил, якщо ви маєте ознаки гострої респіраторної хвороби. Під час перебування в укритті маска діє як «бар’єр безпеки». Якщо у вас є симптоми хвороби, носіння маски є обов’язковим, оскільки це стримує поширення інфекцій (ГРВІ, грип, COVID-19), що передаються повітряно-крапельним шляхом. Щільно закривайте ніс і рот маскою, замінюйте її кожні 2–4 години або одразу, щойно вона стане вологою чи забрудниться. Правильно знімайте маску, беручи її лише за вушні гумки, не торкаючись зовнішньої забрудненої частини, безпечно утилізуйте та не залишайте використані маски на поверхнях. Викидайте їх у закриті сміттєві контейнери. Якщо дозволяє простір і конструкція сховища, намагайтеся тримати дистанцію (1,5–2 метри) від інших людей, особливо в умовах недостатньої вентиляції. Кашляйте та чхайте у серветку або в згин ліктя, навіть перебуваючи в масці. Одразу після заміни маски дезінфікуйте руки антисептиком або мийте з милом.

📌У сучасних умовах укриття має бути не лише захистом від зовнішньої загрози, а й безпечним середовищем для життя людей. Якість повітря — один із ключових факторів, який не можна ігнорувати.