Захворювання органів сечовидільної системи та їх попередження

Сечовидільна система відіграє ключову роль у підтримці здоров’я всього організму

Вона відповідає за фільтрацію крові, видалення зайвих речовин, збереження балансу рідин і електролітів. Однак, порушення в роботі цієї системи можуть призводити до серйозних проблем, які часто впливають на інші органи, включаючи репродуктивну систему. Захворювання сечовидільної системи — це загроза не тільки для здоров’я в цілому, але й для можливості мати дітей у майбутньому.

Запобігання захворюванням органів сечовидільної системи

– Мікроорганізми, які вражають різні відділи сечовидільної системи (нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник), можуть проникати через кров, якщо в організмі людини є осередки інфекції, що виникають при захворюваннях горла, зубів і ротової порожнини.

– Часто причиною захворювань нирок і сечовивідних шляхів можуть бути так звані висхідні інфекції (при недотриманні особистої гігієни хвороботворні мікроби проникають через сечовипускальний канал у сечовий міхур і поширюються на інші ділянки сечовидільної системи, викликаючи їх запалення).

– Також запальним процесам і поширенню мікробів сприяє загальне переохолодження організму.

– Нирки, особливо у дітей, є чутливими до різних отруйних речовин (у тому числі до лікарських препаратів, що застосовуються у великих дозах (сульфаніламіди, антибіотики). Ці речовини, що надходять в кров, виводяться через нирки, викликаючи порушення їх роботи.

У більшості захворювань органів сечовиділення симптоми схожі:

🔸Болі внизу живота (тягучі, пронизливі, щемлячі).

🔸Часті позиви до сечовипускання (в тому числі нічні).

🔸Болі під час позиву і процесу сечовипускання.

🔸Відчуття переповненості в сечовому міхурі.

🔸Відчуття стороннього тіла в уретрі.

🔸Зміна кольору сечі.

🔸Домішки в сечі (в тому числі кров).

🔸Підвищення температури до 37-38 С.

У ряді випадків захворювання можуть протікати безсимптомно в прихованій формі. Це привід хоча б раз на рік проходити профілактичні медогляди та здавати аналізи на виявлення прихованих інфекцій.

Фактори ризику

Від захворювань сечовидільної системи не застрахована жодна людина, однак існує ряд факторів ризику, які підвищують ймовірність захворювання інфекційної або онкологічної природи. До них відносяться:

🔸Сечостатеві інфекції.

🔸Незахищені статеві акти.

🔸Недостатня гігієна статевих органів.

🔸Вагітність.

🔸Куріння.

🔸Надмірне вживання солі та червоного м’яса.

🔸Безконтрольне приймання ліків і БАДів.

🔸Цукровий діабет.

🔸Артеріальна гіпертензія.

🔸Ожиріння.

Цей перелік не означає 100% ймовірність розвитку захворювань, але якщо ви знайшли себе в групі ризику, варто приділити увагу своєму здоров’ю і не ігнорувати симптоми. Поговоріть зі своїм лікарем про те, як поліпшити якість життя і знизити ризики.

Рекомендації, які допоможуть уникнути розвитку захворювань сечовидільної системи:

✅Не переохолоджуйте органи сечовиділення – одягайтеся по погоді й не носіть в мороз короткі куртки та тонкі штани, не сидіть на холодному і не проводьте багато часу в холодній воді.

✅Пийте достатню кількість рідини протягом дня.

✅Уникайте незахищених статевих контактів з неперевіреними партнерами.

✅Слідкуйте за гігієною – приймайте душ щодня, носіть чисту білизну з натуральних матеріалів, вчасно міняйте засоби жіночої гігієни під час менструації.

✅Не зловживайте алкоголем, кавою та чаєм, жирною, копченою та маринованою їжею.

✅Відмовтеся від куріння. Куріння є однією із причин зменшення кров’яного потоку до деяких частин нирки. Коли менша кількість крові постачається до нирок, цей орган починає гірше функціонувати. Куріння підвищує ризик розвитку онкології сечовидільної системи в 4 рази.

✅Лікуйте захворювання вчасно. Навіть легкий цистит може стати хронічним, і потрапивши в нирки викликати розвиток пієлонефриту – важчого і небезпечного захворювання.

✅Слідкуйте за перебігом ваших хронічних захворювань і регулярно проходьте обстеження.

Запобігання захворюванням вимагає дотримання гігієнічних правил: правильного харчування, своєчасного лікування зубів і захворювань горла, загартовування, обережного поводження з ліками, отрутами, дотримання особистої гігієни.