Здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя – такий варіант життєдіяльності людини, завдяки якому він здатний реалізувати свої біологічні та соціальні функції, максимально використовувати генетичні резерви здоров’я та тривалості життя, фізичну та розумову працездатність. Формування здорового життя є однією з важливих завдань держави, суспільства, громадських організацій.

За даними ВООЗ, у 50% населення незадовільний стан здоров’я є результатом саме способу життя. Особливого значення набуває здорового способу життя в сучасних екологічних умовах, коли проведення первинної профілактики захворювань, необхідність підвищення природного імунітету та опірності до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища є провідним завданням медичної науки. Органи та установи системи охорони здоров’я покликані розробити рекомендації щодо формування здорового способу життя, брати активну участь у медико-гігієнічному навчанні та вихованні населення. Мета цієї діяльності – збереження та зміцнення здоров’я, підвищення працездатності, досягнення активного довголіття.

Формування здорового способу життя передбачає комплекс і тренувальних та оздоровчих заходів:

🔸 боротьба з гіподинамією, заняття фізичною культурою та спортом;

🔸 загартовування організму;

🔸 режим раціонального та збалансованого харчування;

🔸 раціональний режим праці та відпочинку;

🔸 створення сприятливих сімейних відносин та інтимного життя;

🔸 запобігання та викорінення шкідливих звичок;

🔸 виховання та прищеплення гігієнічних навичок.

Ігнорування здорового способу життя може викликати різні соматичні та психічні розлади та захворювання. Встановлено прямий зв’язок між вживанням алкоголю та захворюваннями печінки, курінням та раковими захворюваннями легень та шлунка. Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя частіше хворіють на атеросклероз, гіпертонічну хворобу, схильні до ожиріння.

Основними компонентами фізичної культури є ходьба, біг, ранкова гігієнічна гімнастика, плавання, різні види спортивних ігор та занять. Ранкова гімнастика триває до 30 хв із прискореною ходьбою протягом 5-10 хв. Гімнастику можна посилювати оздоровчим бігом. Обов’язковим елементом режиму дня повинні бути адаптовані фізичні вправи для більшості осіб, хворих на хронічні захворювання. Фізичне навантаження має бути індивідуальним і виходити з реального стану здоров’я, віку та підготовленості людини.

Загартовування – підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря та води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячної радіації та інших фізичних чинників довкілля.

Починати гартування можна будь-якої пори року. Головними факторами, що гартують, є повітря🌪️, вода💧 і сонячна радіація🌞. Найбільш поширеною формою є повітряні ванни (аеротерапія). Розрізняють прохолодні (14-20°С) і холодні (нижче за 14°С) повітряні ванни. Доступною та корисною формою загартовування повітрям верхніх дихальних шляхів є сон у приміщенні з відкритою кватиркою у будь-яку пору року.

Загартовування водою ґрунтується на високій тепловіддачі тіла, оскільки вода містить значно більше (в 10-20 разів) тепла, ніж повітря аналогічної температури. Для гартування можна використовувати обливання, обтирання, купання, прийняття душу, ванн для ніг та інші водні процедури. Хорошим засобом загартовування є ванни для ніг тривалістю 1-3 хв з поступовим зниженням температури води від 25 до 10°С для дітей і від 25 до 0°С – для дорослих.

Для менш загартованих осіб з ослабленим здоров’ям можна використовувати 3-5 хвилинні вологі обтирання водою кімнатної температури послідовно верхньої та нижньої частини тіла з розтиранням насухо.

Під дією сонячних променів підвищуються обмін речовин, рівень гемоглобіну, опір організму до інфекцій, краще гоються рани, нормалізується обмін холестерину, посилюється тканинне дихання, настає десенсибілізація, нормалізується діяльність ЦНС, ендокринної системи.

Обов’язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок: куріння🚬, вживання алкоголю🍷, наркотиків💉. Несприятливий вплив куріння на здоров’я пов’язаний, перш за все, з хімічним складом тютюнового диму, що містить нікотин, синильну кислоту, оксид вуглецю, аміак, миш’як, радіоактивні полоній і свинець, смолисті речовини. За даними ВООЗ, куріння – причина 20% смертельних випадків, один із провідних факторів ризику розвитку хвороб серця та злоякісних новоутворень легень. Куріння підвищує вміст у крові карбоксігемоглобіну, зумовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлунку та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пам’ять та увагу, знижує розумову працездатність, тривалість життя на 5-7 років.

Алкоголь негативно впливає на всі органи та системи організму. Він уражає ЦНС, печінку, травний канал, нирки, серце та судини, поглиблює гіпоксію, інактивує ферменти, спотворює дію ліків, порушує обмінні процеси, послаблює інтелект, знижує працездатність, поступово призводячи до деградації особистості.

Бережіть себе та будьте здорові!