Звичка гризти нігті: причини та медичні проблеми

☝️Виховання дитини та боротьба зі шкідливими звичками, як-от гризіння нігтів (оніхофагія), є важливим аспектом турботи про її фізичне та психічне здоров’я. Ця звичка може здаватися нешкідливою, але несе за собою цілу низку ризиків.

Гризіння нігтів — це поширена поведінка, яку найчастіше пов’язують зі стресом чи тривогою. Але організм може підштовхувати до цієї дії через конкретні біологічні та фізіологічні збої. Це не просто «погана звичка», а часто сигнал про певні внутрішні стани. Важливим є і виявлення першопричини, і сприяння відвиканню для запобігання медичним і стоматологічним проблемам.

❓Причини шкідливої звички можуть мати психологічні та емоційні аспекти

Оніхофагія часто є заспокійливою або компенсаторною поведінкою, яка допомагає дитині впоратися зі складними емоціями:

• Тривога та стрес. Це найпоширеніша причина. Дитина гризе нігті, коли відчуває хвилювання, тиск, страх або тривогу (наприклад, перед іспитом, при зміні школи, під час сімейних конфліктів).
• Нудьга та неуважність. Може виникати як несвідома дія, коли дитина зайнята монотонною роботою або дивиться телевізор.
• Саморегуляція. У деяких випадках це форма автоматичної, повторюваної поведінки, яка допомагає регулювати емоційний стан (наприклад, при СДУГ).
• Наслідування. Дитина може перейняти цю звичку від батьків, братів/сестер або однолітків.

До основних фізіологічних чинників можна віднести наступні:

• Дефіцит мікроелементів та вітамінів. Організм може несвідомо шукати способи компенсувати нестачу речовин, які відповідають за міцність тканин: залізо, кальцій, цинк, вітаміни групи B (особливо B12 та біотин).
• Генетична схильність. Оніхофагія має сильну спадкову складову. Близько третини людей, які гризуть нігті, мають родичів з такою ж особливістю.
• Порушення нейрохімічного балансу (дофамін та серотонін). Для мозку це стає швидким способом отримати задоволення або «порцію спокою» через фізичну дію.
• Фізіологічна потреба мозку у постійному контрольованому сенсорному відчутті (дотиків, текстур), щоб краще концентруватися або, навпаки, заспокоїти перевантажену нервову систему.

⚠️Ризики та можливі наслідки для здоров’я

Гризіння нігтів — це прямий шлях для інфекцій та пошкоджень тканин.

Інфекційні ризики:

• Передача інфекцій. Під нігтями накопичується величезна кількість бактерій, вірусів та яєць паразитів (наприклад, гостриків). Потрапляючи в рот, вони підвищують ризик кишкових інфекцій (як-от шигельоз) та глистяних інвазій.
• Пароніхій (запалення навколонігтьового валика). Постійне травмування шкіри навколо нігтя призводить до її запалення та інфікування бактеріями або грибками. Це викликає біль, набряк та іноді скупчення гною.
• Герпес. Якщо у дитини є герпетичні висипання на губах, вона може перенести вірус простого герпесу на пальці (герпетичний панарицій).

Стоматологічні ризики:

• Пошкодження зубів. Тривале гризіння може призвести до стирання емалі, сколів та тріщин на передніх зубах.
• Проблеми з прикусом. У молодших дітей звичка може впливати на неправильне формування прикусу.
• Гінгівіт. Бактерії з-під нігтів подразнюють ясна, сприяючи запаленню (гінгівіту).

Пошкодження нігтьової пластини:

• Деформація. Хронічна травма нігтьового ложа може призвести до постійної деформації нігтьової пластини, зробивши її горбистою або ослабленою.
• Врослий ніготь. Неправильне відгризання нігтя може спровокувати його вростання.

Позбавлення від звички має бути м’яким, без криків і покарань, зосереджуючись на її першопричинах:

• Усунення причин: визначте тригери (стрес, нудьга). Якщо причина — тривога, працюйте над її зменшенням (розмова, фізична активність, дихальні вправи).
• Заміна дії: забезпечте руки дитини альтернативним заняттям (антистресові або м’які м’ячики, пластилін, еспандер, іграшка-непосида). Руки повинні бути зайняті, а пальці отримають сенсорне навантаження без шкоди.
• Візуальне нагадування: регулярно робіть дитині акуратний манікюр. Це дає естетичну мотивацію не псувати вигляд. У старших дітей можна використовувати безпечний лак.
• Спеціальні лаки: використовуйте спеціальні прозорі лаки (з бензоатом денатоніуму). Їхній неприємний (гіркий) смак є швидким нагадуванням і відбиває бажання гризти нігті.
• Позитивне підкріплення: фокусуйтеся на успіхах, а не на невдачах. Хваліть дитину, коли вона не гризе нігті, і встановлюйте невеликі призи за “дні без гризіння”.
• Консультація: якщо звичка є дуже вираженою, неконтрольованою, супроводжується іншими тіками чи високою тривожністю, варто звернутися до дитячого психолога або психотерапевта.

✅Гризіння нігтів — це проблема, що вимагає терпіння та комплексного підходу. Виявлення істинної причини дозволяє обрати та залучити адекватну модель втручання, а успішне відвикання захистить дитину від інфекцій та фізичних ускладнень.