Аналіз захворюваності населення Донецької області за результатами стаціонарного лікування у 2025 році

Відділом епіднагляду та профілактики неінфекційних хвороб ДУ «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» проведено аналіз захворюваності населення Донецької області за 2025 рік відповідно до державної статистичної звітної форми № 20 «Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи-підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики», таблиці 3220 «Склад хворих у стаціонарі, строки та результати лікування».

Загальні показники

Упродовж 2025 року у стаціонарах Донецької області проліковано 61 801 дорослого та 3 832 дитини віком 0–17 років. Порівняно з 2024 роком кількість госпіталізованих суттєво зменшилася: серед дорослих — на 19 149 осіб (80 950 у 2024 році), серед дітей — на 2 268 осіб (6 100 у 2024 році).

Переважну більшість госпіталізованих як серед дорослих, так і серед дітей становили пацієнти з неінфекційними захворюваннями, травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх причин.

Структура захворюваності дорослого населення

У 2025 році серед дорослих пацієнтів:

• неінфекційні захворювання, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин становили 97,17% (60 052 особи), що дещо більше, ніж у 2024 році (96,18% або 77 853 особи);
• інфекційні та паразитарні хвороби – 2,83% (1 749 осіб), тоді як у 2024 році – 3,82% (3 097 осіб).

Перше місце, як і у 2024 році, посідають хвороби системи кровообігу – 14 115 випадків (22,8%), що практично відповідає питомій вазі 2024 року (22,6%, або 18 306 випадків).

Друге місце посідають новоутворення – 10 913 випадків (17,66%), що більше за питомою вагою порівняно з 2024 роком (15,08%, 12 214 випадків). Частка злоякісних новоутворень також дещо зросла – 85,3% проти 84,9%.

На третьому місці перебувають хвороби органів травлення – 5034 випадки (8,14%), що за питомою вагою менше порівняно з 2024 роком (8,45%, 6847 випадків).

Четверте місце посідають травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин– 4784 випадки (7,74%) порівняно з 2024 роком (8,07%, 6535 випадків).

На п’ятому місці перебувають хвороби сечостатевої системи – 4275 випадків (6,9%) проти 7,39%, 5983 випадки у 2024 року.

Шосте місце посідають хвороби нервової системи – 4074 випадки (6,59 %), що за питомою вагою більше порівняно з 2024 роком (5,96%, 4823 випадки).

На сьомому місці перебувають хвороби органів дихання – 3864 випадки (6,25 %), що за питомою вагою менше, ніж у 2024 році (8,57%, 6941 випадок).

Окремі нозологічні групи

Серед пацієнтів із хворобами системи кровообігу частка ішемічної хвороби серця збільшилася з 36,6% у 2024 році до 38,6% у 2025 році.

Цереброваскулярні захворювання, як і раніше, залишаються однією з найсерйозніших причин госпіталізації та смертності. У 2025 році вони становили 27,29% усіх хвороб системи кровообігу (3 853 випадки), а 643 пацієнти померли, що становить 48,9% усіх летальних випадків від цієї групи захворювань. Для порівняння, у 2024 році від цереброваскулярної патології померло 958 пацієнтів, або 32,7%.

Серед хворих із захворюваннями ендокринної системи переважали пацієнти з цукровим діабетом – 88,2%, хоча у 2024 році цей показник був ще вищим – 93,8%.

Попри зниження загальної кількості госпіталізацій із хворобами органів дихання, частка пневмоній збільшилася з 19,6% у 2024 році до 22,05% у 2025 році.

Серед хворих із захворюваннями сечостатевої системи стабільно високою залишається частка пацієнтів із сечокам’яною хворобою: 20,98% у 2025 році проти 20,76% у 2024 році.

Летальність серед дорослих

У 2025 році в стаціонарах померло 2 086 дорослих пацієнтів (3,4%), тоді як у 2024 році – 2 933 пацієнти (3,6%).

Основною причиною смерті, як і роком раніше, залишалися хвороби системи кровообігу – 63,0% усіх летальних випадків (61,2% у 2024 році).

Друге місце займали новоутворення – 14,09%, що майже відповідає показнику 2024 року (14,6%), з них злоякісні новоутворення – 90,8% (2024 рік –97,4%).

Третє місце посідали хвороби органів травлення – 8,15%, що менше порівняно з 9,8% у 2024 році. Майже половина смертей у цій групі була пов’язана з цирозом печінки (44,7% проти 42,5% у 2024 році).

Від інфекційних захворювань у 2025 році померло 52 пацієнти (2,5%), тоді як у 2024 році – 102 (3,5 %).

Захворюваність дітей

У структурі госпіталізованих дітей частка неінфекційних захворювань, травм та отруєнь зменшилася з 86,0% у 2024 році до 73,62% у 2025 році, тоді як частка інфекційних та паразитарних захворювань збільшилася з 14,0% до 26,38%.

Серед усіх госпіталізованих дітей:

• перше місце займали хвороби органів дихання – 28,42% (31,5% у 2024 році);
• друге – хвороби органів травлення – 9,6% (2024р – 10,8%);
• третє – травми та отруєння – 6,29% (2024р – 6,86%);
• четверте – хвороби сечостатевої системи – 5,04% (2024р – 4,34%);
• п’яте – хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 4,83% (2024р – 5,03%).

Водночас у 2025 році відзначено зменшення частки дітей із окремими станами, що виникають у перинатальному періоді (з 6,7% до 2,82%), а також із захворюваннями нервової системи (з 5,63% до 4,52%).

Летальність серед дітей

У 2025 році в стаціонарах області померло 2 дітей (0,05%), тоді як у 2024 році – 6 дітей (0,09%).

Причинами смерті у 2025 році стали травми та окремі стани перинатального періоду. У 2024 році серед причин смерті також були хвороби органів дихання та вроджені вади розвитку.

Висновки

Серед дорослого населення провідними причинами госпіталізації залишаються хвороби системи кровообігу та новоутворення, які разом становлять 40,5% усіх випадків стаціонарного лікування. Серед дітей основною причиною госпіталізації залишаються хвороби органів дихання.

Спостерігаються окремі несприятливі тенденції: збільшення питомої ваги злоякісних новоутворень, зростання частки пневмоній серед хвороб органів дихання, високий рівень смертності від цереброваскулярних захворювань, а також збільшення питомої ваги інфекційних захворювань серед дітей.

Основними чинниками ризику розвитку неінфекційних захворювань залишаються нездорове харчування, недостатня фізична активність, тютюнопаління, вживання алкоголю, споживання питної води неналежної якості за санітарно-хімічними показниками, а для дітей прифронтових територій — недостатнє теплозабезпечення житла та обмежене перебування на свіжому повітрі.

Отримані результати підтверджують необхідність подальшого посилення профілактичної роботи щодо запобігання неінфекційним та інфекційним захворюванням, формування здорового способу життя населення.