Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової зазвичай повітряно-крапельним шляхом.
Вакцинація (щеплення, імунізація) (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби та який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.
До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, належать: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція тощо.
Вакцини стимулюють власну імунну систему організму, щоб уникнути відповідної інфекції або хвороби. Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.
Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. Наразі альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.
З 1 січня 2026 року стартує оновлений Національний календар профілактичних щеплень, до якого включені нові вакцини та у якому передбачена зміна графіка щеплень.
Щоб вакцина виконала своє завдання – захистила людину від небезпечної хвороби, – її потрібно не тільки правильно ввести, а й грамотно зберігати й перевозити. Більшість вакцин дуже чутливі до температури. Якщо їх заморозити чи, навпаки, перегріти, вони можуть втратити свої властивості. Тоді ін’єкція не принесе користі, а іноді й стане небезпечною. Саме тому існує система заходів, яку називають холодовим ланцюгом.
Багато людей звикли думати, що дифтерія, кір, поліомієліт, правець чи кашлюк залишилися десь у минулому столітті. Здається, ніби це «старі» інфекції, які більше не загрожують сучасним дітям і дорослим. Насправді збудники цих хвороб нікуди не зникли: вони і далі циркулюють у світі, періодично викликаючи локальні спалахи.
В регіони розвозять вакцину проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) для безоплатних щеплень за оновленим Календарем з 1 січня 2026 року.
Зима - це не тільки час гарячого какао, святкових вечірок й обіймів під гірляндами. Це ще й сезон, коли наш імунітет піддається серйозним випробуванням: холод, вологість, менше сонячного світла - усе це сприяє поширенню вірусів. Особливо в передноворічний період, коли ми проводимо більше часу в приміщеннях і часто зустрічаємося з родиною чи друзями. Саме тому профілактика інфекцій - особливо важлива.
З 1 січня 2026 року в Україні набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Для медичної спільноти це не лише зміна графіків вакцинації, а й нагода покращити діалог з батьками, будуючи його на наукових аргументах, турботи, зручності та сучасних світових практик.
Так — не лише можна, а й потрібно, адже вони є особливо вразливими до інфекційних хвороб і мають більші ризики ускладнень.
З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Одна із змін стосується вакцинації проти туберкульозу. Щеплення проводитимуть через 24 години після народження, а не на 3-5 добу як зараз. Чому? — роз’яснює Оксана Молода — лікар-фтизіопульмонолог, експерт Національного порталу з імунізації.
Принаймні половина сексуально активних людей у певний момент свого життя стикається з вірусом папіломи людини (ВПЛ). Часто людина інфікується ВПЛ на початку статевого життя, і навіть якщо імунітет здолає ВПЛ, інфікуватися можна повторно.