10 вересня — Всесвітній день запобігання самогубствам

Самогубство — важлива проблема охорони громадського здоров’я, яку часто ігнорують.

Вона оточена стигмою, міфами та табу. Але кожен випадок самогубства — це трагедія, яка серйозно зачіпає не лише окремих людей, але й їхні сім’ї та спільноти.

Ключова мета цієї міжнародної дати – підвищити обізнаність людей про значення самогубств як глобальної моральної проблеми; поліпшити знання про те, як можна запобігти суїциду,зменшити стигматизацію, пов’язану з самогубцями.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні 40 секунд одна людина вчиняє самогубство. Це близько 800 тисяч осіб на рік,

Рівень самогубств в Україні майже вдвічі перевищує аналогічний показник у країнах ЄС.

Суїцид є “лідером” серед неприродних причин смерті – майже кожен п’ятий випадок від усіх зовнішніх чинників.

За даними ВООЗ, у 2000 році в Україні на 100 тис. населення припадало 29,6 самогубств. Через 10 років їхня кількість знизилася до 18-19, але за останні кілька років знову зросла і перевищила 20 самогубств на 100 тис. осіб. У віці від 20 до 35 років самогубства забирають більше життів, ніж ДТП. В порівняльному аналізі – ця причина смерті є найпоширенішою після природної смерті (від хвороб системи кровообігу), смерті від новоутворень та смерті від зовнішніх  причин.

Самогубство – це слабість, капітуляція, воно ніколи не може бути виправданим, навіть тоді, коли людина втратила все – кохання, здоров’я, віру в себе, сенс життя.

Також фахівці зазначають, що основними мотивами суїцидальної поведінки серед молоді є переживання образи, самотності; неможливість бути зрозумілим; реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі; переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлучення батьків; почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою; страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням; страх перед покаранням; любовні невдачі, сексуальні ексцеси, небажана вагітність; почуття помсти, погроз, шантажу; бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.

Фахівці рекомендують людей, які проявляють суїцидальну поведінку, не намагатися утішити загальними словами типу “Ну, усе не так погано”, “Вам стане краще”. Дайте людині можливість висловитись. Ставте запитання й уважно слухайте. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість.

Проте, слід пам’ятати, що таким людям потрібна кваліфікована допомога, основним методом допомоги є спілкування з фахівцем, який шляхом віднайдення основної причини кризової ситуації, зорієнтує сили на вихід зі становища, головними серед яких мають бути любов до людини, чесність з нею, компроміс та відвертість. Тому, якщо ви помічаєте у знайомого, колеги, співробітника стан емоційної нестабільності не будьте байдужими, порадьте звернутися до психолога.