Контроль за проведенням дератизаційних заходів

🐁Контроль за проведенням дератизаційних заходів проводиться з метою визначення повноти звільнення від небезпечних гризунів (диких мишоподібних та щурів) тих приміщень або територій, які були оброблені дератизаційними отрутами.

📌Починається він з алгоритму комплексних дій з проведення дератизації, в якому спочатку проводиться вибір ефективних отрут і пасток, враховуються їх правильне транспортування і зберігання, використовуються дані про заселеність об’єкта або території небезпечними гризунами, звертається увага на правильну підготовку отрут перед їх використанням. Проводиться правильний вибір місць для їх розпилення та розкладання і визначається кількість отрути що використовується, з подальшим контрольним оглядом цих місць.

І вже наприкінці цих заходів проводиться розрахунок їх ефективності та робиться висновок про повне чи не повне звільнення об’єктів та територій від небезпечних гризунів.

🐭Так щури та миші постійно живуть у населених пунктах. Улюбленими місцями є звалища і підвали. Але гризуни дуже швидко розмножуються, тому їм часто доводиться шукати нове житло. Головний критерій – наявність їжі та води. В першу чергу миші турбують жителів нижніх поверхів. Роблять шлях до нової квартири щури за допомогою зубів. Гострі ікла постійно ростуть, тому тварини здатні прогризти навіть стіну. У старих будинках з дерев’яними перекриттями миші поширюються як пожежа. Також щури вміють пробратися до вашого житла через унітаз.

Боротися зі мишами та щурами потрібно починати з того моменту, як у приміщеннях або на території помічені непрохані гості. Але процес може затягнутися. Навіть служба дератизації не гарантує, що після одного відвідування назавжди позбавить, наприклад житловий будинок від проблем з гризунами.

Дератизаційні заходи поділяються на профілактичні та винищувальні:

Профілактичні спрямовані на створення умов, що перешкоджають проникненню, поселенню та розмноженню щурів і мишей в будівлях і на прилеглій території. До них належать:

👉своєчасне видалення сміття, зберігання продуктів харчування в недоступних для гризунів місцях;

👉забезпечення неможливості проникнення гризунів у середину споруди тощо.

Винищувальні заходи застосовують механічний та хімічний методи:

Механічний метод застосовують в приміщеннях і на відкритих територіях із застосуванням механічних пристосувань для вилову гризунів:

👉пружинний та дротяний капкани;

👉автоматична пастка для щурів;

👉дуговий капкан;

👉пастка-верша для щурів;

👉пастка з липкою масою.

🪤Їх встановлюють біля входу в нору, на шляху пересування гризунів, у місцях, які вони найчастіше відвідують. Пастки для щурів та мишей рекомендується застосовувати в якості додаткового методу дератизації.

Хімічний метод полягає в отруєнні гризунів токсичними для них речовинами – ратицидами, які обов’язково повинні бути зазначені в Державному реєстрі України, мати сертифікати якості, затверджені регламенти щодо використання, достатній термін придатності та переважно нового покоління. Цей метод реалізується шляхом застосування отруєних принад; запилення отрутами нір, ходів та інших місць; газації, при якій отруйні речовини потрапляють у легені гризунів.

Дератизаційні засоби у вигляді отрути зручні до застосування у вигляді готових форм у вигляді парафінованих та воскових брикетів, тістоподібної речовини, зернової суміші:

✔️Принади розкладають в місцях, недосяжних для дітей та домашніх тварин, в місцях виявлення гризунів: під укриттям, вздовж стін, перегородок, в темних кутках, біля нір, у місцях накопичення та зберігання сміття, харчових продуктів тощо, за допомогою пінцету або пластикової лопатки в спеціальних або пристосованих для цього боксах: контейнерах з картону, пластику, обрізках труб, ящиках тощо, що сприяє кращому зберіганню та споживанню принади гризунами, захищає її від вологи, розсипання, запобігає поїданню птахами та домашніми тваринами. Середні норми витрати принади:

• 1 кг на 50-150 м2 в закритих приміщеннях,
• 2,5-5 кг на 1 га площі на відкритих територіях.

✔️На відкритих територіях принаду захищати від поїдання нецільовими тваринами та птахами. На полях принаду можна закладати безпосередньо в нори з наступним їх засипанням. У зоні активності хатніх мишей принаду розкладають по всьому об’єму приміщення: на підлозі, полицях, антресолях тощо.

✔️Наявність принади контролюють через 1-2 дні, а потім з інтервалом 1 раз на тиждень; якщо вона частково або повністю зникла, додають нові порції, якщо ціла понад тиждень, переносять в інше місце. Підкладання припиняють, коли принада повністю залишається цілою.

✔️У віддалених і важкодоступних місцях брикети, розміщені у спеціальних місткостях можна залишати з профілактичною метою на тривалий час. Спостереження проводять не рідше двох разів на місяць.

Хімікати добре борються з мишами, але необхідно пам’ятати, що щури мають “спадкову пам’ять”. Якщо доросла особина спробувала отруту, то через кілька поколінь (часто вже через 4-6 місяців), агресивні гризуни можуть їсти отруйну суміш вже без шкоди для власного здоров’я. Тому необхідно регулярно використовувати нові та більш потужні засоби для боротьби з ними, включаючи вже методи розпилення та газації отрут. При проведенні дератизаційних заходів необхідно дотримуватись застережних заходів відповідно до «Інструкції щодо застосування дератизаційного засобу», правил особистої гігієни та громадської безпеки. Під час дератизаційних заходів забороняється палити та приймати їжу.

☝️Дератизаційні засоби необхідно застосовувати в усіх місцях, де наявні гризуни та безперервно до їх зникнення. Дератизація вважається якісною, коли приміщення або територія протягом певного часу стає повністю вільною від небезпечних гризунів.

Примітка: у статті використано інформацію та фотографії з сайту otpugivately.com.ua та ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»