Міждународний день боротьби з розладами харчової поведінки

📆30 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з розладами харчової поведінки, який позначається символом синьої стрічки ➰. Ця ініціатива, яка проводиться щорічно протягом багатьох років, спрямована на підвищення обізнаності про важливість профілактики та раннього виявлення цього виду розладу харчової поведінки, а також на те, щоб уникнути стигматизації та надмірних соціальних суджень, які часто оточують цей вид захворювання.

З іншого боку, останні дослідження показують, що в багатьох випадках люди, які страждають від розладу харчової поведінки, мають й інші додаткові симптоми. Зокрема, повідомляється, що від 55% до 97% людей з діагнозом розладу харчової поведінки мають щонайменше ще один психіатричний діагноз.

Найчастіше супутніми розладами є депресивні, тривожні та особистісні розлади. З цієї причини відновлення після розладу харчової поведінки може бути ускладнене супутніми проблемами настрою, які можуть проявлятися впродовж усього процесу.

Харчові розлади це розлади харчової поведінки (РХП) або розлади, пов’язані зі споживанням їжі — клас психічних розладів, пов’язаних із порушеннями приймання їжі. Це патологічні харчові звички, котрі негативно впливають на фізичне чи психічне здоров’я людини, і включають психогенне переїдання (вживання великих кількостей їжі протягом короткого часу), нервову анорексію (патологічно обмежене харчування з негативними наслідками для організму), нервову булімію (переїдання зі спробами позбутися з’їденого), спотворення смаку (вживання неїстівних товарів), розлад вибіркового харчування (знижений чи відсутній інтерес до їжі), та інших.

Причини РХП виявлені не до кінця: комплексно впливають спадковість, фізіологія, психопатологія, особистісні риси, батьківсько-дитячі стосунки в ранньому розвитку та різні види соціокультурного тиску. Надвисока роль ідеалізації худорлявості західною культурою, зокрема, в ЗМІ. Харчові розлади мають близько 12 % людей, зайнятих у хореографії. Постраждалі від сексуального насильства теж більш схильні до розвитку РХП.

Анорексія і булімія трапляється в жінок у десять разів частіше, ніж у чоловіків. Зазвичай анорексія і булімія маніфестують у пізньому дитинстві або ранній дорослості. Щодо інших РХП строки початку не прояснені. Кількість людей із харчовими розладами, схоже, є нижчою в менш розвинених країнах. Але взагалі ці захворювання вражають людей різного віку, статі та соціального становища.

А тепер більш докладно про види розладів:

💠Анорексія характеризується нав’язливим бажанням втратити вагу та страхом ожиріння. Люди з анорексією обмежують кількість їжі, відмовляються від продуктів або взагалі припиняють споживати їжу. До основних симптомів анорексії належать: суттєве зниження ваги або відмова підтримувати нормальну вагу; викривлене сприйняття свого тіла; страх набрати вагу; порушення менструального циклу (у жінок). Наслідки анорексії можуть бути дуже серйозними, такими як виснаження, анемія, пошкодження внутрішніх органів та навіть летальні випадки.

💠Булімія – це періодичні епізоди неконтрольованого переїдання, після яких людина намагається позбутися спожитої їжі шляхом блювання, зловживанням проносними засобами або інтенсивними фізичними навантаженнями. До симптомів та ознак нервової булімії належать: часті епізоди переїдання з почуттям втрати контролю; використання способів «очищення» (блювання, діуретики тощо); страх набрати вагу, хоча вага людини може залишатися в межах норми. Наслідки булімії характеризуються порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту, пошкодженнями зубної емалі, порушеннями серцевої діяльності тощо.

💠Компульсивне переїдання є розладом харчової поведінки, за якого людина регулярно споживає велику кількість їжі за короткий час, при цьому не вдаючись до «очищувальних» методів, як у випадку булімії. До основних симптомів компульсивного переїдання належать: періодичні епізоди переїдання; їжа вживається швидко і до стану фізичного дискомфорту; переїдання відбувається на фоні стресу або емоційних переживань. Цей розлад може призвести до ожиріння та супутніх захворювань, таких як діабет або серцево-судинні хвороби.

💠Пікацизм — це розлад харчової поведінки, при якому людина вживає неїстівні речовини, такі як ґрунт, крейда, пісок або навіть металеві предмети. До основних симптомів цього розладу харчової поведінки належать: постійне бажання їсти нехарчові продукти; зниження апетиту до нормальної їжі; можливі ускладнення, пов’язані з травмами органів травлення або інтоксикацією.

До інших мало відомих розладів харчової поведінки відносяться:

💠Орторексія — це нав’язливе прагнення до здорового харчування. Люди з орторексією обмежують себе тільки «здоровими» продуктами, що часто призводить до дефіциту поживних речовин і може негативно позначитися на загальному стані здоров’я. До основних симптомів належать: постійний фокус на складі їжі, її якості, походженні; відмова від багатьох продуктів, вважаючи їх шкідливими; соціальна ізоляція через неможливість знайти «достатньо здорову» їжу в загальних умовах; відчуття провини або тривоги після вживання «нездорової» їжі.

💠Бігорексія — це коли людина одержима прагненням до збільшення м’язової маси та вважає своє тіло недостатньо «мускулистим», навіть якщо це не так. Вона може призводити до зловживання анаболічними стероїдами та надмірних фізичних навантажень. До основних симптомів належать: нездорова одержимість силовими тренуваннями та споживанням білків; викривлене сприйняття власного тіла (переконання, що м’язова маса недостатня); надмірне використання добавок і стероїдів; соціальна ізоляція через постійну зосередженість на тренуваннях і дієті.

💠Румінація — це повторюване пережовування їжі після її споживання, з подальшим зворотним проковтуванням або відригуванням. Розлад може мати негативні наслідки для шлунково-кишкового тракту та зубів. До основних симптомів належать: повторне проковтування або відригування їжі протягом 30 хвилин після приймання їжі; відсутність нудоти або відчуття дискомфорту перед румінацією; соціальна ізоляція через страх, що інші помітять ці епізоди.

💠Розлад вибіркового харчування полягає у відмові від споживання певних видів їжі без обґрунтованих причин (алергій або релігійних переконань). Це призводить до недостатнього харчування і дефіциту життєво важливих речовин. До основних симптомів належать: відмова від цілих груп продуктів або сильно обмежений раціон; недостатнє харчування, що призводить до дефіциту поживних речовин; втрата ваги або проблеми з набором ваги; тривога або страх перед вживанням нових або незвичних продуктів.

Від декотрих пов’язаних симптомів можуть використовуватись ліки. За п’ять років близько 70 % людей з анорексією і 50 % людей з булімією виліковуються. Одужання від психогенного переїдання є менш чітким і оцінюється у від 20 % до 60 %. Як анорексія, так і булімія підвищують ризик смерті.

Розлади харчової поведінки у дітей і 👶🧒 підлітків мають свої особливості та серйозні наслідки для фізичного та психічного розвитку. У дитячому та підлітковому віці розлади харчової поведінки часто виникають через кризу підліткового віку, пошук соціального визнання та тиск суспільних стандартів краси. Молодь може намагатися контролювати своє тіло через їжу як спосіб справлятися з емоційними проблемами, тривогами або депресією. До основних симптомів розладу харчової поведінки належать зниження ваги або нездатність до набору ваги відповідно до вікових норм, постійне незадоволення своїм тілом, навіть при нормальній вазі, відмова від їжі або різке обмеження калорій, надмірна фізична активність, а також соціальна ізоляція або уникнення спільних прийомів їжі. Для запобігання розвитку РХП важливо виховувати у дітей здорове ставлення до свого тіла та їжі, а також критично оцінювати медійний вплив.

Своєчасне виявлення симптомів та підтримка з боку сім’ї і шкільних психологів можуть допомогти уникнути серйозних ускладнень.