Міжнародний день людей з інвалідністю — день не жалю, а рівності, гідності та поваги

📅3 грудня у світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю — дату, що має на меті привернути увагу суспільства до прав, потреб і можливостей людей, які живуть з інвалідністю. Цей день не про співчуття, а про гідність, рівність, повагу та про усвідомлення того, що людина з інвалідністю — це не «хтось інший», а повноправний член суспільства, який має право на освіту, працю, медичну допомогу, самореалізацію та активну участь у житті громади.

За даними ООН, близько 15% населення планети має ту чи іншу форму інвалідності. Це не лише люди з вродженими захворюваннями чи травмами, а й ті, хто втратив здоров’я через хвороби, аварії, катастрофи, бойові дії.

Повномасштабне вторгнення в Україну призвело до значного збільшення кількості людей з інвалідністю — це військові та цивільні, які отримали поранення, втратили кінцівки, зір, слух, рухові або когнітивні функції. Також багато людей мають невидиму інвалідність — посттравматичні стресові розлади, депресію, тривожні розлади, що потребують не меншої уваги та підтримки.

Ще кілька десятиліть тому інвалідність розглядали як особисту проблему людини — її обмеження, неспроможність або слабкість. Але сьогодні світове розуміння змінилося. Інвалідність — це не характеристика самої людини, а результат того, що суспільство створює бар’єри: фізичні, психологічні, інформаційні, економічні та соціальні. І якщо прибрати ці бар’єри, людина може повноцінно жити, навчатися, працювати, розвиватися. Інвалідність — це не вирок, а особливість, яка може поєднуватися з талантом, силою, витривалістю, мудрістю, професіоналізмом.

В Україні ще й досі існують значні труднощі: багато будівель, державних установ, лікарень і навчальних закладів не є доступними; транспорт часто не має низької посадки; інформація недоступна людям із порушеннями зору або слуху; а ставлення суспільства іноді залишається співчутливим, але не партнерським. Часто люди з інвалідністю стикаються не лише з побутовими труднощами, а й з психологічною ізоляцією, самотністю, втратою впевненості у собі. Але, попри це, вони продовжують вчитися, створювати бізнеси, працювати, писати книги, волонтерити, виховувати дітей і надихати інших.

Сьогодні особливо важливо говорити не про обмеження, а про можливості. Люди з інвалідністю — це не про слабкість, а про силу. Це люди, які після втрати здоров’я або травми починають життя заново, вчаться ходити, говорити, мислити по-новому. Вони знову будують свої мрії та досягають цілей, попри біль, страх і перешкоди. Це воїни, волонтери, педагоги, музиканти, програмісти, спортсмени — ті, хто не зупинився перед викликом долі.

Конкретні кроки, які можна зробити вже сьогодні

✅Перевірити доступність суспільних просторів і транспорту у вашій громаді — і повідомити про проблеми місцеву адміністрацію.

✅Підтримувати волонтерські та громадські ініціативи, що працюють із людьми з інвалідністю — фінансово або волонтерською працею.

✅Поширювати інформацію про доступні сервіси (пункти видачі техзасобів, психологічна допомога, юридичні консультації).

✅У працівників органів влади вимагати прозорих планів доступності й регулярних звітів про їхнє виконання.

Ці прості дії множаться у масштабі громади й роблять життя людей з інвалідністю більш безпечним і гідним.

Міжнародний день людей з інвалідністю — це заклик до кожного з нас: навчитися бачити в людині не інвалідність, а її особистість, поважати її гідність, підтримувати її право бути рівною серед рівних. Ми не повинні робити вибір за таких людей — вони мають право самі обирати, навчатися, працювати, бути активними громадянами та реалізовувати свій потенціал.

Сильне суспільство — це не те, де немає людей з інвалідністю, а те, де кожному створено умови для гідного життя. І якщо світ стане більш доступним, інвалідність перестане бути обмеженням, а залишиться лише однією з людських особливостей.