ПОЧАТОК СЕЗОНУ ПРАВЦЯ

Правець відомий людству з далекої давнини. Найдавніший опис правця знайдено в єгипетському папірусі, датованому близько 2600 років до н.е. Уперше детально описав хворобу і дав їй назву Гіппократ, у якого від цього захворювання, як вважається, загинув син. Правець завжди був проблемою ранової інфекції у період війни. Він і нині залишається серйозною медичною та соціальною проблемою, особливо зараз, в  час війни. Правець в Україні лишається значною медичною та соціальною проблемою, оскільки займає за летальністю четверте місце після СНІДу та сказу.

ПРАВЕЦЬ –  це гостре інфекційне захворювання , яке вражає нервову систему людини. Збудник проникає в організм людини через будь-які пошкодження шкіри (поранення, опік, відмороження), проте найчастіше внаслідок вогнепальних, особливо осколкових поранень. Одним з перших характерних симптомів хвороби є тризм – напруження і судомне скорочення жувальних м’язів, що затруднює відкривання рота. Майже одночасно, внаслідок напруження мімічних м’язів, з’являється застигла “сардонічна посмішка ” – лоб хворого у зморшках, очні щілини звужені, рот, розтягнутий, як у посмішці. Невдовзі виникає   затруднене ковтання, внаслідок спазму м’язів глотки. Поєднання цих трьох симптомів є характерною ранньою ознакою правця. Розлади дихання, серцевої діяльності можуть призвести до їх зупинки і смерті хворого.

В теплий період року, коли багато людей працює у полі, порається у садах і на городах, зростає небезпека заразитися збудником правцю. Саме травоїдні тварини і людина є носіями збудника правцю. Їхній травний канал є природним середовищем існування та розмноження правцевого мікроба. Тварини виділяють правцеву паличку постійно.

Профілактика правця.  Оскільки правцева паличка проникає в організм через рану, слід передусім дотримуватись правил щодо профілактики травм. Під час весняно-літнього сезону слід ходити взутим особливо під час роботи на городі, у саду, користуватись рукавицями. За шкірою рук і ніг слід ретельно стежити – не допускати садин, тріщин.

Головна зброя – щеплення.  Чому ж усе-таки хворобу не подолано й досі? Адже вакцинація протии правцю у нас здійснюється з 1960 року.

Вакцинація від правця  входить до календаря профілактичних  щеплень. Починаючи з двох місяців, дитина має отримати шість щеплень: у два, чотири та шість місяців. Потім у півтора року, шість років і 16 років. Далі вакцинуватися від  правця треба кожні десять років. За допомогою щеплень правцевим анатоксином можна знизити захворюваність на правець за умови створення імунітету в кожній людини, але ліквідувати його зовсім на земній кулі, мабуть, неможливо, оскільки для цього потрібно було б цілком знищити збудника в ґрунті, а це практично не здійснимо.

Від населення вимагається зовсім небагато — не відмовлятись від профілактичних щеплень і при пораненні своєчасно, без зволікань звертатись за медичною допомогою.

Пам’ятайте! Термінова профілактика правця проводиться в перші 20 днів з моменту травми.