Всесвітній день боротьби з сепсисом

Поширення резистентності до антимікробних препаратів (АМП) призводить до серйозних проблем у лікуванні пацієнтів – мікроби виробляють стійкість до лікарських засобів, які роками були золотим стандартом терапії, позбавляючи лікарів звичного арсеналу у боротьбі з небезпечними інфекціями.

Ця проблема та шляхи її вирішення постійно обговорюються провідними експертами.

З метою привернення уваги громадськості до цього небезпечного стану та питань розробки та забезпечення життєрятуючої терапії – ефективних антимікробних препаратів щорічно, 13 вересня, проводиться Всесвітній день боротьби з сепсисом.

Сепсис – це системна запальна реакція організму на інфекційний процес.

У світі фіксуються десятки мільйонів випадків сепсису на рік. Це вкрай небезпечний стан, при якому життя пацієнта залежить від того, як швидко буде призначено лікування та наскільки ефективно воно спрацює. В умовах широкого поширення полірезистентних штамів, або так званих «супермікробів» – бактерій, стійких до більшості антибіотиків, внаслідок чого наявність у лікувальних закладах препаратів, активних проти таких збудників, має критичне значення.

Також, метою  Всесвітнього дня боротьби з сепсисом є інформування населення про причини розвитку сепсису, його небезпечні наслідки та способи захисту від нього. Оскільки сепсис є основним фактором летальності внаслідок більшості інфекційних захворювань, включаючи COVID-19, найкращим способом захисту від нього є профілактика зараження інфекціями. Серед ключових заходів — підвищення охоплення вакцинацією: щороку вона допомагає запобігти 2–3 мільйонам випадків смерті, пов’язаним з інфекціями.

За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) США, сепсис або інфекція, що викликала його, у 87% випадків розвивається до того, як пацієнт потрапляє до лікарні. Саме тому необхідно підвищувати обізнаність населення про ознаки сепсису та важливість негайного звернення до фахівця. Тривожні симптоми неспецифічні – до них можуть відноситись й підвищення або зниження температури тіла, озноб, зміна психічного стану, утруднене/прискорене дихання, прискорене серцебиття, ослаблення пульсу/низький кров’яний тиск, олігурія, синюшність шкіри, відчуття холоду в кінцівках і сильні больові відчуття по всьому тілу.

Профілактика розвитку сепсису у медичних закладах також передбачає грамотне лікування інфекційних захворювань із застосуванням антимікробних засобів, у тому числі моніторинг стану пацієнтів для вироблення оптимальної стратегії антибіотикотерапії. Повсюдне застосування таких препаратів без призначення фахівця або порушення схем лікування антимікробними засобами – серед основних причин поширення антимікробної резистентності (АМР). Вона, у свою чергу, може призводити до відсутності клінічної відповіді на лікування, швидкому розвитку сепсису та септичного шоку.

Зокрема, грамнегативні бактерії є однією з найсерйозніших проблем через їх високу стійкість до антибіотиків.

Захворювання, викликані цими мікроорганізмами, часто несуть значний ризик смерті та вимагають лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.

Однією з найбільших труднощів для медичних працівників є лікування внутрішньолікарняних інфекцій нижніх дихальних шляхів, спричинених грамнегативними бактеріями, оскільки вони не реагують на антибактеріальну терапію. Варіанти лікування грамнегативних інфекцій обмежені, а результати зазвичай невтішні. Активне поширення АМР викликає необхідність нарощувати темпи розробки ефективних антимікробних засобів. Саме тому критично важливим є забезпечення запасу необхідних антимікробних засобів, ефективних проти резистентних збудників, у медичних закладах, у тому числі у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії. Але у поєднанні з міждисциплінарним підходом до прийняття рішень, ці дії можуть значно покращити результати лікування пацієнтів та врятувати мільйони життів.

Отже, самолікування слід виключити принципово. Найкраще рішення – звернення до фахівця. Бережіть себе й будьте здорові!