Всесвітній день боротьби з зоонозами

Щодня ми контактуємо з тваринами, часто навіть не замислюючись, що деякі з них можуть бути джерелом небезпечних захворювань. За даними міжнародних досліджень, понад 60% усіх відомих інфекційних хвороб людини мають тваринне походження, а близько 75% нових інфекційних захворювань, що виникають у людей, походять від тварин.

📅Саме тому щороку 6 липня світ відзначає Всесвітній день боротьби із зоонозами — день, який нагадує про важливість профілактики, відповідального ставлення до здоров’я тварин і людей та необхідність дотримання простих правил безпеки.

Останні десятиліття показують, що зоонозні інфекції становлять серйозну загрозу глобальному здоров’ю. Урбанізація, зміни клімату, збільшення контактів людей із дикою природою, міжнародні подорожі та торгівля тваринами створюють умови для появи нових і поширення вже відомих інфекцій. Саме тому сьогодні у світі активно впроваджується концепція «Єдине здоров’я», яка визнає нерозривний зв’язок між здоров’ям людей, тварин та навколишнього середовища. Ефективна профілактика зоонозів можлива лише за тісної співпраці медичних, ветеринарних та екологічних служб.

⚠️До зоонозів належать сказ, сибірка, туберкульоз, лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, токсоплазмоз, сальмонельоз та багато інших. Збудниками цих захворювань можуть бути віруси, бактерії, гриби, найпростіші та паразити, для яких організм тварин є природним середовищем перебування. Зараження людини відбувається контактним, харчовим, водним, аерозольним, трансмісивним шляхами, а також при нападі інфікованих тварин.

📈За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ» в Україні за 5 місяців 2026 року зареєстровано хворих на зоонозні інфекції: сказ – 1, лептоспіроз – 32, лістеріоз –10 тощо.

Одним із найнебезпечніших зоонозів залишається сказ – особливо небезпечне захворювання тварин і людини, яке протікає з важким ураженням нервової системи і закінчується смертю. Основним джерелом сказу серед свійських тварин є коти й собаки(як безпритульні, так і домашні), в дикій природі — руді лисиці, вовки, їжаки, кажани та інші. Хижі тварини в природі є резервуаром вірусу сказу. Ураження людини вірусом сказу відбувається при укусах, подряпинах та ослиненні хворою твариною. Ознаки сказу у людини: на місці укусу припухає рубець, червоніє, підвищується температура, зникає апетит, людина відчуває загальну слабкість. Далі у людини починаються галюцинації, збудження, сплутаність свідомості, світлобоязнь, водобоязнь (гідрофобія). Після появи клінічних симптомів це захворювання практично завжди закінчується смертю. Водночас своєчасне звернення за медичною допомогою після укусу або ослинення твариною дозволяє повністю запобігти розвитку хвороби завдяки проведенню антирабічної профілактики. Не варто чекати появи симптомів або займатися самолікуванням. Кожен випадок укусу чи ослинення потенційно небезпечної тварини потребує негайної консультації медичного працівника.

А ось найбільш розповсюдженим зоонозам у світі є лептоспіроз. Джерелом інфекції виступають різні види диких та домашніх тварин – від мишовидних гризунів до сірих щурів, а також велика і дрібна рогата худоба, свині, коні, кози, собаки, лисиці, вовки, дикі кабани. Для людини основний шлях зараження – водний. Людина заражається при вживанні зараженої лептоспірами сирої води водойм, особливо непроточних, під час купання та рибної ловлі. Також зараження відбувається через продукти харчування та предмети навколишнього середовища, які інфіковані лептоспірами, при догляді за хворими тваринами. Симптоми: температура до 40 градусів, сильний головний біль, слабкість, блювання та діарея, жовтяниця, висип на шкірі, а головне – різка болючість у литкових м’язах. Без лікування ця хвороба може закінчитися летально! Лептоспіроз викликає тяжкі ускладнення з боку нирок (ниркова недостатність) та печінки, капілярні крововиливи, міокардит, порушення зору, набряк мозку, особливо для людей від 60 років.

Бруцельоз – це небезпечна хвороба, яка передається від тварин до людини найчастіше через вживання непастеризованого молока, сиру чи недостатньо термічно обробленого м’яса від тварин (корови, вівці, кози). Також можливе зараження при контакті з хворими тваринами або вдиханні пилу, що містить бактерії (часто на фермах і скотобійнях). Основними симптомами є хвилеподібна гарячка, надмірна пітливість (особливо вночі), слабкість, біль у м’язах і суглобах, головний біль та збільшення лімфатичних вузлів. За появи таких симптомів після контакту з великою рогатою худобою або вживання непастеризованих молочних продуктів необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Лістеріоз – особливо небезпечне зоонозне захворювання. Резервуаром лістерій є сільськогосподарські тварини (свині, вівці, мала та велика рогата худоба, кролі, коти, собаки), домашня і дика птиця, в т.ч. голуби, гризуни. Також лістерії знайдені в рибі і морепродуктах. Від тварин лістерії потрапляють у зовнішнє середовище з сечею, випорожненнями, молоком, кров’ю, носовим слизом, навколоплідними водами. Зараження людини відбувається при вживанні молочної, рибної та м’ясної продукції без термічної обробки (м’які сири, молоко сире, в’ялені та сирокопчені м’ясні продукти, напівфабрикати), сирої води, неякісно вимитих фруктів, овочів. Найнебезпечнішим це захворювання є для вагітних, оскільки дуже часто стає причиною невиношування плоду, мертвонародження дитини, передчасних пологів, народження дитини з вадами розвитку.

Як захистити себе від зоонозних захворювань?

Більшість цих захворювань можна попередити, якщо дотримуватися простих правил:

• купувати продукти (м’ясо, молоко, овочі та фрукти) лише у встановлених місцях (ринки, магазини);
• при купівлі обов’язково звертати увагу на дотримання умов та термінів зберігання;
• вживати м’ясо та молоко тільки після якісної термічної обробки;
• при зберіганні продуктів вдома звертати увагу на терміни та умови їх зберігання, які зазначені виробником на маркуванні;
• сирі продукти зберігати окремо від готової їжі;
• не вживати воду з відкритих водойм;
• старанно слідкувати за чистотою рук та поверхонь, які контактують із харчами;
• дотримуватись чистоти у приміщеннях;
• проводити дератизаційні та дезінсекційні заходи;
• запобігати укусам кліщів та інших комах;
• забезпечувати профілактичні щеплення, обробки та лікування домашніх і свійських тварин.
• вирушаючи за кордон, ознайомлюватися з переліком небезпечних захворювань у країні, куди подорожуєте, робити необхідні щеплення.

Пам’ятайте, захворювання завжди легше попередити ніж лікувати. Бережіть своє здоров’я!