Всесвітній день боротьби зі СНІДом

📆1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

☝️Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними кровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безоплатні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.

Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я та здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією. Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ та надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресивною дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція належить до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

ВІЛ передається:

🔸Через кров — при потраплянні крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.

🔸Статевим шляхом – під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.

🔸Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини під час вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.

ВІЛ не передається:

🔹При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні.

🔹У лазні та сауні.

🔹Під час поцілунків.

🔹Обіймах та рукостисканні.

🔹При чханні та кашлі.

🔹Через поручні, дверні ручки, столи, стільці.

🔹При укусах комарів чи інших комах.

Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при ГРЗ, в інших — цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції. Період, що проходить від часу інфікування до формування антитіл до ВІЛ, називають «сероконверсіонним або діагностичним вікном».

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфовузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові та органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, так звані СД4 лімфоцити, які захищають організм від вторгнення мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків і т.ін.). В здоровому організмі їх кількість становить 1000 в мл крові. Кожного року кількість СД4 в крові ВІЛ-інфікованого зменшується в середньому на 50 клітин, й коли їх кількість падає до 300-200 і нижче порушується система імунного захисту та розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій, які в практиці ВІЛ-інфекції/СНІДу мають назву опортуністичних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби називається СНІД й проявами його можуть бути герметична інфекція (насамперед оперізуючий герпес), грибкові ураження шкіри й слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз.

Спільними зусиллями установ, які працюють у напрямку протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні на даний час вдалося:

💠охопити медичними послугами з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу 60% представників ключових груп;

💠забезпечити антиретровірусною терапією 88% осіб (від активної диспансерної групи);

💠забезпечити навчання 100% школярів за програмами розвитку життєвих навичок щодо формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ/інфекції/СНІДу;

💠знизити рівень передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини до 1,5 %;

💠забезпечити у 100% дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями раннє виявлення випадків інфікування;

💠забезпечити доступ до замісної підтримувальної терапії та реабілітаційних програм споживачів ін’єкційних наркотиків;

💠налагодити систему добровільного консультування та тестування з метою діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу на початкових стадіях;

💠створити систему навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, залучених до роботи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Бережіть себе і будьте здорові!