Всесвітній день спірометрії

🌐14 жовтня відзначається Всесвітній день спірометрії (World Spirometry Day). Метою є привернення уваги людей до проблем здоров’я дихальної системи, пропагування здорового способу життя і проведення регулярних обстежень легень та інших органів дихання.

Спірометрія – це методика діагностики функції зовнішнього дихання (ФЗД), що включає вимірювання об’ємних і швидкісних показників дихання. Такий метод дозволяє оцінити механічну функцію легень, грудної клітки і дихальної мускулатури та є простим, доступним й неінвазійним методом діагностики поширених захворювань дихальної системи.

Дихальна система (повітроносні шляхи і респіраторний відділ) виконує одну з життєво необхідних функцій – газообмін між організмом та навколишнім середовищем (між кров’ю та атмосферним повітрям), а саме – надходження кисню та виділення вуглекислого газу (діоксиду вуглецю). Кисень потрібен кожній клітині нашого організму для біохімічних перетворень, метаболічних процесів, отримання та обміну енергії, окислювальних реакцій та інших процесів, кінцевим продуктом яких є, зокрема, утворення вуглекислого газу та води. З біохімічної точки зору – це клітинне (тканинне) дихання.

Для яких цілей використовується спірометрія?

1. Діагностика захворювань органів дихання (ХОЗЛ, бронхіальна астма) і серцево-судинної системи, порушення функції дихання при інших патологічних станах (у тому числі неврологічних хворобах, вадах розвитку, викривленні хребта, наслідках переломів кісток грудної клітки тощо). Визначення характеру порушення дихання (обструктивний чи рестриктивний).
2. Оцінка ризиків, тяжкості та прогнозу респіраторного захворювання. Скринінг осіб із груп підвищеного ризику респіраторних захворювань. Оцінка працездатності та моніторинг функції легень у професіях високого ризику, в тому числі під час попереднього (під час прийому на роботу) та періодичного медичного огляду для працівників певних категорій де є потреба у професійному відборі.
3. Моніторинг. Контроль ефективності лікування (оцінка відповіді на лікування); моніторинг прогресування захворювання, його загострень, наслідків впливу шкідливих агентів.
4. Оцінка інвалідності та втрати працездатності. Для страхових або юридичних цілей.
5. Інші цілі. Наукові дослідження спроможностей та реакції організму під впливом різних зовнішніх чинників, що створюють ризики для дихальної системи та газообміну (підвищений та розріджений атмосферний тиск, гравітаційне перенавантаження, температура, висока вологість повітря тощо).

Що ви знаєте про дихальні об’єми? Декілька цифр

👉При спокійному диханні здорова доросла людина використовує невелику частину ємності легень – приблизно 300-500 мл – це так званий дихальний об’єм (ДО). Але після звичайного вдиху ми можемо ще додатково вдихнути (на повні легені) – це резервний об’єм вдиху (РОвд), і він складає 1000-1500 мл. Так само після звичайного видиху ми можемо додатково ще видихнути повітря з легень – це резервний об’єм видиху (РОвид), складає близько 800-1500 мл. Таким чином ми можемо виміряти максимальний об’єм повітря, який можна видихнути після максимально глибокого вдиху (ДО+РОвд+РОвид) – це і є життєва ємність легень, яка в нормі становить у жінок 2500-3500 мл, у чоловіків – 3500-4500 мл.

👉Під час фізичного навантаження зростає потреба у кисні. Аби задовольнити ці потреби людина, відповідно, збільшує об’єм дихання за рахунок пришвидшення частоти дихання, та використання резервів вдиху і видиху. ЖЄЛ може бути збільшена шляхом тренування та сягати 6000-7000 мл.

👉Але не тільки для фізичних вправ та тренування м’язів потрібні ці дихальні резерви. Вони потрібні й для екстрених ситуацій, де є потреба у використанні фізичної сили, витривалості, ясності розуму та підвищеній емоційній напрузі, для забезпечення довготривалих дій та працездатності.

Профілактика захворювань і турбота про здоров’я

Дихальна система, як ми зауважили раніше, виконує одну з функцій життєзабезпечення людини. Тому варто її усвідомлено берегти. Що може зробити кожен для себе:

✔️кидайте курити та активно захищайте своє право на бездимне середовище;

✔️не забруднюйте атмосферне повітря та навколишнє середовище в цілому, не спалюйте траву та сміття;

✔️запобігайте інфекційним захворюванням, зокрема грипу, COVID-19, пневмонії (за допомогою профілактичних щеплень та загальних заходів: соціальна дистанція, носіння маски, провітрювання приміщення тощо);

✔️дотримуйтеся правил з техніки безпеки, використовуйте індивідуальні засоби захисту органів дихання на робочому місці при роботі в умовах впливу шкідливих виробничих факторів та забрудненого повітря робочої зони;

✔️запобігайте травмуванню органів грудної клітки, в тому числі під час контактних ігор та екстремальних видів спорту;

✔️регулярна фізична активність (щонайменше 150 хвилин аеробної фізичної активності помірної інтенсивності протягом тижня – це лише 30 хвилин на день у зручний час та спосіб) має безліч переваг для здоров’я, зокрема, тренує серцеву та дихальну системи й запобігає багатьом хворобам;

✔️профілактика неінфекційних захворювань, в тому числі цукрового діабету 2 типу, ожиріння, артеріальної гіпертензії;

✔️не займайтеся самолікуванням та не ігноруйте симптоми й ознаки захворювань органів дихання (задишка, відчуття нестачі повітря, поява синюшного відтінку шкіри (ціаноз), довготривалий кашель, поява або зміна характеру мокротиння, часті респіраторні захворювання, втрата ваги без видимих причин тощо), особливо при погіршенні стану здоров’я;

✔️щорічно проходьте медичний огляд у свого сімейного лікаря з профілактичною метою та скринінгові дослідження відповідно до ризиків, віку та статі, виконуйте рекомендації лікаря, дотримуйтесь призначеного лікування.

💙Будь обізнаним, обирай здоров’я!